Керування у педагогіці Й. Гербарта

У статті розглянуто науково-педагогічну спадщину видатного представника світової педагогічної науки, німецького педагога, філософа і психолога Й. Гербарта (1776–1841) у контексті розвитку шкільництва Німеччини. Особлива увага звертається на погляди вченого щодо проблеми дисциплінування молоді особис...

Full description

Bibliographic Details
Main Author: Ірина Гоштанар
Format: Article
Language:English
Published: Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University 2013-09-01
Series:Порівняльно-педагогічні студії
Online Access:http://pps.udpu.edu.ua/article/view/41174
id doaj-afe8ebcac5d0497c8b58df7770aa760c
record_format Article
spelling doaj-afe8ebcac5d0497c8b58df7770aa760c2020-11-25T01:38:43ZengPavlo Tychyna Uman State Pedagogical UniversityПорівняльно-педагогічні студії2306-55322312-19042013-09-0102-310.31499/2306-5532.2-3.2013.4117441174Керування у педагогіці Й. ГербартаІрина ГоштанарУ статті розглянуто науково-педагогічну спадщину видатного представника світової педагогічної науки, німецького педагога, філософа і психолога Й. Гербарта (1776–1841) у контексті розвитку шкільництва Німеччини. Особлива увага звертається на погляди вченого щодо проблеми дисциплінування молоді особистості. В статье анализируется научно-педагогическое наследие выдающегося представителя мировой педагогической науки, немецкого педагога, философа и психолога И. Гербарта (1776–1841) в контексте развития школьного образования Германии. Особое внимание обращается на взгляды ученого относительно проблемы дисциплинирования подрастающей личности. The article focuses on the scientific and pedagogical heritage of German pedagogue, philosopher and psychologist J. Herbart (1776–1841), an outstanding representative of the world pedagogical science in the context of development of scholastic education in Germany. A special attention is paid to the scientist’s views on the problem of reducing to discipline a growing personality. It’s stressed in the article that understanding the importance of upbringing by J. Herbart had implied priority of pedagogical guidance as observing discipline in an educational activity. J. Herbart distinguished a special kind of a pedagogical activity – a guidance, which has its own pedagogical legitimacy, because it doesn’t use force towards children’s will. Guidance doesn’t have any intentions in relation to children’s will and volition. Guidance has a double meaning in Herbart’s pedagogical system: firstly guidance as «a reduction of a child’s wild intemperance» (mostly it’s connected with an upbringing in a family), and authority and affection are the main methods of it; secondly guidance as a reducing to discipline in school educational activity and the main method of it is «an encouragement of manifestation of the good» (development of children’s best abilities). It’s noted in the article that J. Herbart criticized gymnasiums of that times, which, because of their curricula, didn’t develop many sided personalities, but on the one hand overloaded pupils, and on the other hand, - family tutors, who brought up children according to social division in the society. J. Herbart distinguished two ways of improving a school as a social institution: many sided education and creation of an institute of «free teachers». Performing duties of his free pedagogical activity, an educator becomes an intermediary between an upbringing in a family and school education and is way beyond the family upbringing and state educational institutions.http://pps.udpu.edu.ua/article/view/41174
collection DOAJ
language English
format Article
sources DOAJ
author Ірина Гоштанар
spellingShingle Ірина Гоштанар
Керування у педагогіці Й. Гербарта
Порівняльно-педагогічні студії
author_facet Ірина Гоштанар
author_sort Ірина Гоштанар
title Керування у педагогіці Й. Гербарта
title_short Керування у педагогіці Й. Гербарта
title_full Керування у педагогіці Й. Гербарта
title_fullStr Керування у педагогіці Й. Гербарта
title_full_unstemmed Керування у педагогіці Й. Гербарта
title_sort керування у педагогіці й. гербарта
publisher Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University
series Порівняльно-педагогічні студії
issn 2306-5532
2312-1904
publishDate 2013-09-01
description У статті розглянуто науково-педагогічну спадщину видатного представника світової педагогічної науки, німецького педагога, філософа і психолога Й. Гербарта (1776–1841) у контексті розвитку шкільництва Німеччини. Особлива увага звертається на погляди вченого щодо проблеми дисциплінування молоді особистості. В статье анализируется научно-педагогическое наследие выдающегося представителя мировой педагогической науки, немецкого педагога, философа и психолога И. Гербарта (1776–1841) в контексте развития школьного образования Германии. Особое внимание обращается на взгляды ученого относительно проблемы дисциплинирования подрастающей личности. The article focuses on the scientific and pedagogical heritage of German pedagogue, philosopher and psychologist J. Herbart (1776–1841), an outstanding representative of the world pedagogical science in the context of development of scholastic education in Germany. A special attention is paid to the scientist’s views on the problem of reducing to discipline a growing personality. It’s stressed in the article that understanding the importance of upbringing by J. Herbart had implied priority of pedagogical guidance as observing discipline in an educational activity. J. Herbart distinguished a special kind of a pedagogical activity – a guidance, which has its own pedagogical legitimacy, because it doesn’t use force towards children’s will. Guidance doesn’t have any intentions in relation to children’s will and volition. Guidance has a double meaning in Herbart’s pedagogical system: firstly guidance as «a reduction of a child’s wild intemperance» (mostly it’s connected with an upbringing in a family), and authority and affection are the main methods of it; secondly guidance as a reducing to discipline in school educational activity and the main method of it is «an encouragement of manifestation of the good» (development of children’s best abilities). It’s noted in the article that J. Herbart criticized gymnasiums of that times, which, because of their curricula, didn’t develop many sided personalities, but on the one hand overloaded pupils, and on the other hand, - family tutors, who brought up children according to social division in the society. J. Herbart distinguished two ways of improving a school as a social institution: many sided education and creation of an institute of «free teachers». Performing duties of his free pedagogical activity, an educator becomes an intermediary between an upbringing in a family and school education and is way beyond the family upbringing and state educational institutions.
url http://pps.udpu.edu.ua/article/view/41174
work_keys_str_mv AT írinagoštanar keruvannâupedagogícíjgerbarta
_version_ 1725051843335159808