Активні методи навчання як складова інновації у викладанні географії

• Main Authors: Valentyna Grygorivna Klymenko, Victoriia Victorivna Achkasova, Ludmila Oleksandrivna Ivanenko
• Format: Article
• Language: English
• Published: V. N. Karazin Kharkiv National University 2019-07-01
• Series: Problemi Bezperervnoï Geografìčnoï Osvìti ì Kartografìï
• Subjects: активні методи навчання; викладання географії; інновація; класифікація активних методів навчання; активне навчання
• Online Access: https://periodicals.karazin.ua/pbgok/article/view/13543
• ISSN: 2075-1893; 2409-3173

Вступ. В умовах стрімкої інформатизації суспільства та зміни технологій основним завданням сучасного освітнього процесу має стати розширення і поглиблення інтелектуальних здібностей особистості, мотивація і підготовка людини до самостійної роботи з інформаційними потоками, розвиток критичного мислення та творчих здібностей. Досягненню цих цілей сприяє використання активних методів навчання. Методи активного викладання і навчання викликають інтерес викладачів та інших фахівців у галузі освіти. Велика кількість літературних джерел демонструє переваги активного підходу, утягує школярів у навчальний процес і вимагає від них дій більше, ніж спостережень; забезпечує більш глибоке і повне розуміння предмета. Метою статті є аналіз використання активних методів навчання як компонента інновацій у процесі викладання географії в загальноосвітніх установах. Основний матеріал. Одним із перших широко використовуваних і деталізованих методів активного навчання став метод ділових ігор. Марія Бірштейн стала автором першої в світі ділової гри. Активні методи навчання – це способи активізації навчально-пізнавальної діяльності, які спонукають учнів активно включатися в інтелектуальну і практичну діяльність у процесі оволодіння предметом. Не тільки вчитель активний, але й учні є активними. Є такі особливості активного навчання: – цілеспрямована активізація мислення учнів; – достатньо часу для залучення школярів у навчальний процес; їх діяльність повинна бути стійкою і тривалою; – самостійний творчий процес прийняття рішень, високий ступінь мотивації та емоційності учнів; – постійна взаємодія суб’єктів освітньої діяльності за допомогою прямих і зворотних зв’язків, вільний обмін думками про шляхи вирішення тієї чи іншої проблеми. Існують різні підходи до класифікації активних методів навчання. А. Смолкін провів класифікацію, засновану на характері навчально-пізнавальної та ігрової діяльності, завдяки якій методи активного навчання поділяються на імітаційні та не імітаційні. Є також групові та індивідуальні методи. Існують різні методи і форми організації активного навчання: – лекції (проблемні лекції, лекції-візуалізації, лекції із заздалегідь запланованими помилками, лекції у формі прес-конференцій, лекції-бесіди, лекції-дискусії, лекції з аналізом конкретних ситуацій); – різні технології організації групової роботи (тренінг, орієнтований на учнів для обміну інформацією, такий як мозкова атака); – різні методи (дискусія, гра, моделювання і т. ін.). У новому навчальному процесі змінюються функції і ролі викладачів і учнів під час занять. Дослідники виділяють такі ролі вчителя: керівник; фасилітатор; наставник; радник; організатор; повноправний учасник пізнавального процесу. Роль учня: дослідник; учень, який бере активну участь у пізнавальному процесі разом з учителем. З розвитком сучасних технологій учителям географії стає легше урізноманітнити навчальний процес за допомогою комп’ютерних програм, що розвивають просторове мислення, уміння аналізувати і порівнювати. Інтернет-технології дозволяють отримувати інформацію практично з будь-якої точки світу. Активні методи навчання допомагають навчитися управлінню поточним інформаційним потоком, його аналізу та ефективній взаємодії один з одним, що важливо в сучасному світі. Існує безліч активних методів навчання, а створення нових регулюється тільки фантазією педагогів. У даній статті запропоновані деякі активні методи навчання, які будуть використовуватися у школі, а саме 22 методи. Запропонована їх класифікація, обумовлена використанням на певному етапі уроку (актуалізація знань, вивчення нового матеріалу, обговорення, узагальнення і повторення). Висновки. Є широка методична база, безліч рекомендацій і порад з проведення занять з використанням активних методів навчання. У цілому огляд літератури показав, що питання активізації освіти актуальні в даний час і все більше вчителів проявляють до нього інтерес. Тому можна припустити, що в майбутньому використання актив них методів навчання перетвориться із сучасних тенденцій та інновацій в обов’язкову умову навчального процесу. Запропоновано схеми можливих взаємодій обраних активних методів навчання на уроці географії, на різних етапах уроку. Дві представлені схеми дозволяють учителям приділяти більше часу й уваги обговоренню під час уроку, що є відмінним підходом для старшокласників, бо в старших класах учні найчастіше орієнтовані на активну і демонстративну мовну діяльність. І наступні дві схеми орієнтовані на вивчення нової теми в класі. Такий набір і така послідовність прийомів забезпечують комфортний і цікавий урок для учнів загальноосвітніх установ.