| Summary: | Мета роботи. Мета роботи – здійснити аналіз динаміки інтенсивності афективно-ворожого реагування в структурі порушень психічного здоров`я у моряків далекого плавання, як деструктивної відповіді особистості на наднормові професійні стрес-фактори, залежно від випробовуваного ними рівню психосоціального стресу (ПС).
Гіпотеза. Гіпотезою роботи стало твердження про асоційованість між рівнем ПС та вираженістю проявів агресії й ворожості у даного контингенту.
Контингент і методи дослідження. Протягом 2016 – 2019 рр. у міжрейсовий період обстежено 300 моряків далекого плавання, серед яких було 200 представників морського торговельного флоту (110 членів командного складу та 90 матросів) та 100 працівників морського пасажирського флоту України (70 осіб командного складу та 30 – рядового). Усі обстежені були чоловіками, громадянами України. Дослідження включало використання клініко-психопатологічного і психодіагностичного методів.
Результати дослідження. Встановлено, що між інтенсивністю феномену агресивності, та рівнем стресового реагування, притаманним обстеженим, має місце тісний лінійний зв’язок: зі збільшенням патологічного стресового навантаження зростає вираженість проявів агресивного реагування. Вираженість ворожого реагування не продемонструвала асоційованості з рівнем ПС, випробуваного респондентами.
Крім того, виявлено дисконгруентність між середніми показниками інтенсивності агресивних і ворожих тенденцій у моряків далекого плавання: підвищена ворожість на тлі меншій виразності загальної агресивності, характерні для осіб з низьким і помірним рівнями ПС, створювала умови, які провокували нездатність до конструктивного відреагування наявних деструктивних агресивних імпульсів (вербальної й непрямої агресії, образи і підозрілості), що сприяло їх подальшій патологічній трансформації зі зростанням роздратування й потяжченням стресового навантаження й патологічного реагування на нього, та унеможливлювало зворотній розвиток афективно-поведінкових проявів психічної дезадаптації, виявлених у більшості обстежених.
Висновок. Отримані дані повинні враховуватись при розробці специфічних заходів психотерапії і психопрофілактики для даного контингенту, що становить перспективу даного дослідження.
|
|---|
