СИНЕРГІЯ СВІТОВОГО Й УКРАЇНСЬКОГО ДОСВІДУ

• Main Authors: Oksana Zayachkivska, Vassyl Lonchyna
• Format: Article
• Language: English
• Published: Shevchenko Scientific Society 2020-09-01
• Series: Праці Наукового товариства імені Шевченка. Медичні науки
• Online Access: https://mspsss.org.ua/index.php/journal/article/view/330

Світова пандемія СOVID-19 і непроста економічна ситуація 2020 року прискорили попит на колективне мислення для швидкого вирішення нового кола питань.    Чітко викристалізувались пріоритети, на які треба спрямувати ресурси медичної науки та клінічної практики для боротьби зі смертельною недугою. За даними Університету Джонса Гопкінса (Johns Hopkins University), кількість людей, які підхопили коронавірус з початку пандемії, становить 46,168,459, з них понад 1,196,891 хворих померли (дані на 1 листопада 2020 року) [1]. Дані по Україні – 407 573 випадки, з них – 7515 смертельних. Минуло 10 місяців з моменту визнання участі вірусу САРС-COV-2 як етіологічного агента спалаху пандемії, спричиненої SARS-COV-2, і наше сьогоднішнє розуміння СOVID-19 вже заповнило початкові «білі плями» у етіопатогенезі, діагностиці та лікуванні нової хвороби.  Прогрес у знаннях очевидний, але все ще існує прірва у розумінні як створити специфічне лікування вакцинотерапією. Воно  чітко вказує  на критично важливу потребу – необхідно вчитись упродовж  життя. Ефект Давидової пращі: «скромний вклад – велетенський результат» -  це влучний вислів  автора світових бестселерів про стратегічне управління, професора Гарвардського та Українського Католицького Університету,  Адріана Сливовицького [2].  Ця ідея  виправдана для медійного ресурсу наукового медичного журналу «Праці Наукового Товариства ім. Шевченка. Медичні науки».  Наш журнал використовує  механізм «з уст до уст»  і  доносить нову важливу високоякісну інформацію для аудиторії активних читачів 101 країни [3].  Отож, журнал озброює їх знаннями для перемоги в асиметричному бої зі смертельною недугою. У другому (62) номері за 2020 рік задля удосконалення медичної допомоги та освіти медичних працівників, підготовки майбутніх лікарів представляємо відеостаттю, яка містить звіт про 4-й міжнародний симпозіум «SMARTLION 2020», що відбувся 29-го вересня 2020 року. Тема – обмін  знаннями з найбільш актуальних проблем коронавірусної хвороби.  Читачі мають змогу переглянути відеозапис лекцій запрошених доповідачів [4]. Серед доповідачів експерти: професор Борис Лушняк (декан Школи громадського здоров’я, Університет Меріленду, США [School of Public Health at the Univeersity of Maryland]); професор Сергій Сушельницький (проректор з наукової роботи Медичного інституту та керівник лабораторного центру Університету Катару [Quatar University, Doha]); канд. мед. наук Андрій Черкас (директор  відділу клінічних досліджень у сфері серцево-судинних захворювань та цукрового діабету компанії «Sanofi» у Франкфурті-на-Майні, Німеччина); професор Армен Гаспарян (експерт SCOPUS, член Всесвітньої асоціації медичних наукових редакторів Університет Бірмінгему, Великобританія [University of Birmingham, UK]);  канд. біол. наук Оксана Соутер (головна виконавча директорка компанії «Swiss Organic Solutions», Швейцарія), професор Василь Лончина (Університет Чикаго [University of Chicago], Український Католицький Університет).  Цій темі присвячені такі статті. Огляд ефективності коронавірусних тестів, які ґрунтуються на ампліфікації нуклеїнових кислот  залежно від клінічних вимог і наявної інфраструктури, і допомогають зрозуміти важливість процедури детекції, ампліфікації та секвенування коронавірусу  [5]. Дані про етіопатогенез, характер перебігу і протоколи  лікування COVID-19 постійно оновлюються. Загальноприйняті ще вчора підходи сьогодні зазнають критики.  Тому  подаємо огляди, доповнені описом клінічних випадків і присвячені серцево-судинним ускладненням у пацієнтів із COVID-19 [6] і  клінічним настановам  MATH+, що допоможуть читачам об’єктивізувати результати їхнього практичного застосування [7]. Як уникнути у час пандемії COVID-19  дезінформації й отримувати достовірні дані для підготовки наукових публікацій описано у аспекті необхідності трансформації парадигми наукових медичних досліджень [7]. Відомий лідер громадської думки і  автор світових бестселерів Джозеф Eлі Аоун у книзі «Robot-Proof: Higher Education in the Age of Artificial Intelligence» окреслив майбутню стратегію підготовки наступних генерацій висококваліфікованих фахівців у вік штучного інтелекту [8]. У сьогоднішній медицині розумні машини і роботи працюють нарівні з високо досвідченими професіоналами. Важко уявити сучасного лікаря без інноваційних високотехнологічних інструментів і наукових досліджень, які широко використовують автоматизовані й цифрові «in silico» продукти. Без них не відбувся б революційний прорив у діагностиці й лікуванні серцево-судинних, гематологічних хвороб, раку, безпліддя та багатьох інших недуг. Критично важливими і вчасними є публікації, в яких читачам пропонується ознайомитись з досвідом впровадження найсучасніших кардіологічних і кардіохірургічних технологій [9] та роботизованої хірургії у гінекології [10]. Однак у вік інновацій і стандартизації дій за алгоритмами, особливого значення набувають «вічні питання», серед яких особливе місце належить етиці. Медицина майбутнього створюється науковими дослідженнями, силою розуму, логіки і досвіду, саме цим аспектам проблем у світлі академічної доброчесності присвячений звіт про серію вебінарів, які відбулись у форматі відеоконференцій, про сучасні засади наукового написання [11], включно з відеозаписом, і «Кодекс етики науковця» [12]. Вміст журналу віддзеркалюється на титульній сторінці видання. Колаж "Життя. Ідея. Інновації" уособлює взаємопов'язаність минулого та сьогодення, історії та інновацій. Зображення людського серця символізує життя та власну жертовність. Жертовність у всіх її аспектах. Понад сторіччя тому Людина віддала себе науці, заповівши своє серце для навчання наступним покоління - це відображення муміфікованого препарату серця людини з Анатомічного музею кафедри нормальної анатомії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Про історію створення і розвиток цієї унікальної інституції можна довідатись у рецензії А. Пітух-Новорольської на монографію, що нещодавно побачила світ [15]. Водночас, серце - це уособлення медиків, які завжди і повсякчас “Consumor aliis inserviendo” (лат.: “Світячи іншим, згораю сам”). Особливо зараз - у час пандемії COVID-19, коли втрати високі. Щоб зарадити цьому, генеруються ідеї. Їхня безліч завуалізована у піктограмах. Вони не виникають з нічого, а мають наукову основу.  Саме жертовність вчених для прогресу медичної науки є їхнім витоком. Авторські посили цьогорічної книги С. Комісаренка про важливі наукові досягнення в біохімії та імунології, що сприяють прогресу знань і удостоєні Нобелівської премії, представлено в огляді С. Сушельницького [16]. Кількість піктограм від серця зменшується у дистальному напрямку: частина губиться,  відсіюється, а щось створює інновації. Саме тому, заключними елементами колажу є сучасність. Результати попередніх взаємодій: жертовність, життя та ідеї втілилися в інновації. Протез аортального клапана для транскатетерної імплантації аортального клапана (TAVI) та зображення коронарних артерій на дисплеї (внутрішньосудинний ультразвук, IVUS) відносяться до найсучасніших методів в кардіології та кардіохірургії. Тому,  вони розташовані поряд із серцем. Зображаючи тріаду "Життя. Ідея. Інновації", ми запрошуємо наших читачів до знайомства зі змістовними та фаховими статтями, викладеними у цьому випуску. Щиро дякуємо всім небайдужим, редакційній колегії та нашим рецензентам, які долучились у 2020 р. для розвитку нашого журналу [17]. Нових ідей для важливих інновацій у 2021 р. !