ФОРМУВАННЯ ЕТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ В РИМСЬКІЙ ІМПЕРІЇ ЯК КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН
Мета статті – дослідження впливу культурно-психологічної мотивації на формування етичних цінностей в Римської імперії. У статті визначено основні чинники впливу внутрішнього та зовнішнього середовища Римської імперії на формування етичних цінностей римського імператора. Актуальним є формування компл...
Main Author: | |
---|---|
Format: | Article |
Language: | English |
Published: |
Kyiv National University of Culture and Arts
2020-12-01
|
Series: | Питання культурології |
Subjects: | |
Online Access: | http://issues-culture-knukim.pp.ua/article/view/221061 |
Summary: | Мета статті – дослідження впливу культурно-психологічної мотивації на формування етичних цінностей в Римської імперії. У статті визначено основні чинники впливу внутрішнього та зовнішнього середовища Римської імперії на формування етичних цінностей римського імператора. Актуальним є формування комплексу ідей, уявлень та цінностей суспільства давнього Риму на основі синтезу різних культур, пропаганди, створення іміджу та реформи моралі. Методологія дослідження полягає у вивченні процесів розвитку античної традиції з позиції аналізу морально-психологічних мотивів. У дослідженні також були застосовані методи історизму, аналізу, синтезу, структурний та проблемно-хронологічний для вивчення механізмів формування римського менталітету доби правління Августа. Наукова новизна. З’ясовано еволюцію формування етичних цінностей та реконструйовано систему цінностей, якими керувалася римська еліта. Висновки. Вважаємо, що уявлення про римлян як військових стратегів в сучасному сенсі, які керувалися при прийнятті рішень оцінкою військової, політичної і економічної інформації, є ілюзією, створеною римською пропагандою. Тому основним чинником, що дозволяє з’ясувати еволюцію механізмів функціонування зовнішньої політики імперії, є вивчення проблем формування римського менталітету доби правління Августа. Доведено, що впродовж І–ІІ ст. н. е. відбувся синтез елліністичної та римської літературної традиції, основними етичними рисами якої стала грецька «універсальність» та римська «стабільність». Відкритість для культурних контактів римських інтелектуалів сприяла формуванню таких етичних цінностей, як: гідність, скромність, постійність, схильність до самозречення. Наголошено, що на засадах змішаного устрою основними світоглядними позиціями стають «велика рівність» та реформа моралі, яка може бути проведена тільки керівником (імператором), здатним відновити державу в умовах кризи, внаслідок власних громадянських та моральних чеснот. В її основі лежала турбота про статус та «гідність» імперії. Тому, дії римлян потрібно трактувати з позиції «великої стратегії», яка являє собою комплекс політичних ідей, уявлень та цінностей. |
---|---|
ISSN: | 2410-1311 2616-4264 |