Сугестивний потенціал політичних промов лідерів держав

• Main Author: Olena Snytko
• Format: Article
• Language: English
• Published: Taras Shevchenko National University of Kyiv 2021-05-01
• Series: Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика
• Online Access: https://apultp.knu.ua/index.php/APULTP/article/view/96
• ISSN: 2311-2697; 2523-4870

DOI: https://doi.org/10.17721/APULTP.2021.42.8-27 Статтю присвячено аналізу сугестивного потенціалу політичних промов  лідерів держав. Доводиться, що  найкращі зразки цих текстів, проголошені у переломні часи розвитку суспільства, демонструють програмувальний ефект, отже побудовані як тексти з ознаками сугестивності. Окреслено важливу специфічну ознаку сугестивного тексту – його особливий ритм. Ритм  розглядається як комплексне явище, яке ґрунтується на  співмірному чергуванні чи повторенні будь-яких елементів (формальних та змістових).  Відповідний ритм тексту політичної промови  базується на лексичному та (ширше) смисловому повторі ключових вербалізаторів домінантних смислів, що об'єднуються у дві опозиційні функціонально-текстові групи, а також на граматичному (морфологічному та синтаксичному) повторі або паралелізмі, фонетичному повторі, який супроводжує лексико-семантичний. Такий повтор підпорядкований комунікативно-прагматичній меті сугестора – закріпленню домінантних смислів. Важливим засобом сугестії є емоціогенні означення (або кваліфікатори), які спрямовані на емоційне "зарядження" цільової аудиторії. Тексти політичних промов містять елементи урочистої риторики, пафосного звертання  до найвищих сакральних сил тощо. Політичні промови лідерів держав стають потужним стимулом для розгортання важливих для суспільства наративів, які сприяють утвердженню того чи іншого вектору політичного розвитку суспільства.  Змістовна політична промова, побудована з урахуванням сугестивних технік та прийомів, є ефективним інструментом реалізації владного впливу на цільову аудиторію, засобом формування суспільної думки, створення настрою в соціумі. Політичний лідер виконує, таким чином, роль авторитетного комунікатора, який впорядковує, структурує картину світу людини і здійснює протидію комунікативним війнам та хаотизації свідомості людей. Ключові слова: політична промова, сугестивний потенціал, ритм сугестивного тексту, емоціогенні означення, політичний наратив. Інформація про автора: Снитко Олена Степанівна – доктор філологічних наук, професор; завідувач кафедри російської філології; Інститут філології; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. ScopusID Електронна адреса: [e-mail]   ЛІТЕРАТУРА Бехтерев В.М. Внушение и его роль в общественной жизни [Електр. ресурс]. URL : http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Psihol/Behter/_Vnush_01.php/ Болтаева С.В. Ритмическая организация суггестивного текста [Електр. ресурс]. URL : http://aboutyourself.ru/psivliyan/suggestivniy-text.html  Бойчук Е.И. Восприятие ритма прозаического текста. Актуальные вопросы филологических наук. 2011(1). C. 39-44. Гончаренко Е.П. «Іноді лише кілька слів мають надзвичайну силу»: переклад та аналіз Геттизберзької промови Авраама Лінкольна. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Філологія. 2016. №24(2). С. 110-112. Калита А.А. Суггестивный потенциал ритмической системы прозаического текста. Когниция, коммуникация, дискурс. 2015. №11. С. 29-44. Кулеба Д. Війна за реальність: як перемагати у світі фейків, правд і спільнот. Київ: Книголав, 2019. 384 с. Литвин А.В. Історичний аналіз застосування спічрайтингових технологій у політичних комунікаціях США та Росії. Обрії друкарства. 2014. №1(3). С. 138-145. Мацько Л.І. Лінгвістична риторика. Наука і сучасність. 1999. Ч.4. С. 3-16. Наговицын А.Е. Особенности ритмо-фонетической структуры текста: Смысловое наполнение фонетических знаков. Москва: МПСИ: Флинта, 2005. 408 с. Падалка О.В. Політична промова та її просодичні характеритики. Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. 2012. № 6. С. 66-69 Петрик В.М. Сугестивні технології маніпулятивного впливу / В.М. Петрик, М.М. Присяжнюк, Л.Ф. Компанцева та ін. Київ : Науково-видавничий відділ Національної академії СБ України, 2010. 248 с. Почепцов Г.Г. Постправда как новый виток развития цивилизации [Електр. ресурс]. URL: https://ms.detector.media/mediaanalitika/post/22902/2019-05-19-postpravda-kak-novyi-vitok-razvitiya-tsivilizatsii/ Самойлова І. В., Подвойська О. В.  Лексичні особливості політичних промов. Наукові записки НДУ ім. М.Гоголя. Філологічні науки. 2016(1). С.235-238. Снитко О.С. Інформаційно-психологічне онлайн протистояння у парадигмах лінгвістики впливу. Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур. 2016. №31. С.121-136. Черепанова И.Ю. Человек манипулирующий (суггестия в коммуникации). Человек говорящий. Язык, культура, познание. 1995(1). С.115-124. Brown G. Discourse Analysis. Cambrige: Cambrige Univ. Press, 1983. 288 р. Jacobsen, K. & Kerry, T. «The right to lead»: Navajo language, dis‐citizenship, and Diné presidential politics. Journal of Sociolinguistics. 2020. №24(1). Р. 35-54. https://doi.org/10.1111/josl.12380