Культурно-історичні контексти розвитку койнонійної соціальності
Досліджується становлення та розвиток традиції християнської койнонії-громади як діалогічної форми соціальності: від часів перших століть християнства до доби Нового часу. Доведено, що койнонійний тип соціальності, сформувавшись за часів есхатологічного християнства, заснований на безпосередньому не...
Main Author: | |
---|---|
Format: | Article |
Language: | English |
Published: |
NAS of Ukraine, H.Skovoroda Institute of Philosophy
2018-11-01
|
Series: | Мультиверсум: Философский альманах |
Subjects: | |
Online Access: | http://multiversum.com.ua/index.php/journal/article/view/18 |
id |
doaj-d0160be0b86a4bd39b7c4075e0d5b552 |
---|---|
record_format |
Article |
spelling |
doaj-d0160be0b86a4bd39b7c4075e0d5b5522021-07-27T23:32:20ZengNAS of Ukraine, H.Skovoroda Institute of PhilosophyМультиверсум: Философский альманах2078-81422018-11-013-413615110.35423/2078-8142.2018.3-4.1118Культурно-історичні контексти розвитку койнонійної соціальностіNataliya Ishchuk0Національний медичний університет ім. О.О. БогомольцяДосліджується становлення та розвиток традиції християнської койнонії-громади як діалогічної форми соціальності: від часів перших століть християнства до доби Нового часу. Доведено, що койнонійний тип соціальності, сформувавшись за часів есхатологічного християнства, заснований на безпосередньому не відчуженому спілкуванні в модусах «учнівство» та «братство». За мірою трансформацій християнської громадськості та перетворенням християнства на державну релігію, відбулося посилення діалогу церкви з державою. Християнська громадськість перетворилася на об’єкт впливу й патерналістського піклування з боку означених комунікуючих сторін. Поступово формалізувався й статус православної громади, яка набула топологічних і організаційних конотацій: спочатку у зв’язку з її міським розташуванням; потім із приналежністю до певного храму як осередку громади. Це й ознаменувало поступовий перехід від громади-койнонії до сучасної моделі – громади-парафії. Більш точно, враховуючи не лише парафіяльний, а й рівень єпископської громади – громади-еклезії. Що й узасадничило семантичний «дрейф» – від співжиття християнської громадськості як братерства у бік його топологічного (такого, що прикріплено до певного місця) або ж організаційного (такого, що прикріплено до організації) функціонування. Реформація поєднала християнську соціальну традицію з новою капіталістичною реальністю. Реформаторський рух XVI ст., ставши бунтом проти клерикалізму та ієрархічного свавілля, утворив новий консенсус між кліром та громадою, намагаючись відтворити первинний зразок громади-койнонії. У подальшому відбулися процеси адаптації протестантських церков до новочасних умов – у діалозі як з державою, так і з громадянським суспільством.http://multiversum.com.ua/index.php/journal/article/view/18діалог, громада-койнонія, громада-парафія, громада-еклезія, соборність |
collection |
DOAJ |
language |
English |
format |
Article |
sources |
DOAJ |
author |
Nataliya Ishchuk |
spellingShingle |
Nataliya Ishchuk Культурно-історичні контексти розвитку койнонійної соціальності Мультиверсум: Философский альманах діалог, громада-койнонія, громада-парафія, громада-еклезія, соборність |
author_facet |
Nataliya Ishchuk |
author_sort |
Nataliya Ishchuk |
title |
Культурно-історичні контексти розвитку койнонійної соціальності |
title_short |
Культурно-історичні контексти розвитку койнонійної соціальності |
title_full |
Культурно-історичні контексти розвитку койнонійної соціальності |
title_fullStr |
Культурно-історичні контексти розвитку койнонійної соціальності |
title_full_unstemmed |
Культурно-історичні контексти розвитку койнонійної соціальності |
title_sort |
культурно-історичні контексти розвитку койнонійної соціальності |
publisher |
NAS of Ukraine, H.Skovoroda Institute of Philosophy |
series |
Мультиверсум: Философский альманах |
issn |
2078-8142 |
publishDate |
2018-11-01 |
description |
Досліджується становлення та розвиток традиції християнської койнонії-громади як діалогічної форми соціальності: від часів перших століть християнства до доби Нового часу. Доведено, що койнонійний тип соціальності, сформувавшись за часів есхатологічного християнства, заснований на безпосередньому не відчуженому спілкуванні в модусах «учнівство» та «братство». За мірою трансформацій християнської громадськості та перетворенням християнства на державну релігію, відбулося посилення діалогу церкви з державою. Християнська громадськість перетворилася на об’єкт впливу й патерналістського піклування з боку означених комунікуючих сторін. Поступово формалізувався й статус православної громади, яка набула топологічних і організаційних конотацій: спочатку у зв’язку з її міським розташуванням; потім із приналежністю до певного храму як осередку громади. Це й ознаменувало поступовий перехід від громади-койнонії до сучасної моделі – громади-парафії. Більш точно, враховуючи не лише парафіяльний, а й рівень єпископської громади – громади-еклезії. Що й узасадничило семантичний «дрейф» – від співжиття християнської громадськості як братерства у бік його топологічного (такого, що прикріплено до певного місця) або ж організаційного (такого, що прикріплено до організації) функціонування. Реформація поєднала християнську соціальну традицію з новою капіталістичною реальністю. Реформаторський рух XVI ст., ставши бунтом проти клерикалізму та ієрархічного свавілля, утворив новий консенсус між кліром та громадою, намагаючись відтворити первинний зразок громади-койнонії. У подальшому відбулися процеси адаптації протестантських церков до новочасних умов – у діалозі як з державою, так і з громадянським суспільством. |
topic |
діалог, громада-койнонія, громада-парафія, громада-еклезія, соборність |
url |
http://multiversum.com.ua/index.php/journal/article/view/18 |
work_keys_str_mv |
AT nataliyaishchuk kulʹturnoístoričníkontekstirozvitkukojnoníjnoísocíalʹností |
_version_ |
1721279310206074880 |