Клініко-епідеміологічна характеристика вогнепальних поранень грудної клітки у військовослужбовців під час проведення АТО/ООС

• Main Authors: Ya. L. Zarutskiy, A. Ye. Tkachenko, M. S. Vovk
• Format: Article
• Language: English
• Published: Ukrainian Military Medical Academy 2021-04-01
• Series: Український журнал військової медицини
• Subjects: вогнепальні поранення грудної клітки, ушкодження анатомо-функціональних ділянок
• Online Access: https://ujmm.org.ua/index.php/journal/article/view/180
• ISSN: 2708-6615; 2708-6623

Вступ. Вогнепальні поранення грудної клітки під час проведення АТО/ООС становлять 7,4 – 11,7%. При цьому летальність залишається доволі високою – 12,2 – 25%.  Тяжкість поранення, хірургічна тактика та результат лікування залежать від його балістичних та анатомо-морфологічних характеристик. Тому, проведення клініко-епідеміологічного дослідження щодо поранень грудної клітки у військовослужбовців під час АТО/ООС дозволить обирати адекватну діагностично-лікувальну тактику та розрахувати необхідні сили і засоби медичної служби. Мета роботи. Провести клініко-епідеміологічне дослідження вогнепальних поранень грудної клітки під час АТО/ООС та визначити фактори, які впливають на тяжкість травми. Матеріали та методи. Проведений аналіз лікування 536 поранених з вогнепальним ушкодженням грудної клітки, що перебували у ВМКЦ Північного регіону (м. Харків), Національному військово-медичному клінічному центрі "ГВКГ" (м. Київ) в період бойових дій на Сході України з 2014 по 2016 рік. Результати. У структурі поранень грудної клітки переважали осколкові – 387 (72,2%). Вибухові поранення виявлені у 94 (17,5%) постраждалих, кульові у 55 (10,3%). Серед осколкових поранень питома вага непроникаючих була найбільшою – 80,9% (n=313), тоді як серед вибухових та кульових – переважали проникаючі: 62,8% (n=59) та 61,5% (n=34) відповідно. При проникаючих пораненнях ушкодження внутрішніх органів зустрічалися у ¾ пацієнтів. З легкою травмою було 143 (26,8%) поранених, з травмою середньої тяжкості – 237 (44,2%), з тяжкою – 156 (29,1%). Найбільша частка поранених з тяжкою травмою була серед кульових поранень – 50,9% (n=28); серед вибухових та осколкових поранень: 26,6% (n=25) та 23,8% (n=92) відповідно. На основі мультиваріантного логістичного регресійного аналізу встановлено, що характер поранення «кульове» (Wald=14,1; р=0,00), поєднаний (Wald=4,67; р=0,03) та проникаючий характер (Wald=7,94; р=0,005) є незалежними факторами ризику тяжкого поранення. Висновки. Під час АТО/ООС осколкові поранення грудної клітки становили – 72,2%; вони переважно мали множинний характер – 77,8%, але питома вага тяжких – 23,8% та проникаючих – 19,1% поранень серед них відносно невелика. Кульові поранення зустрічалися у 10,3%; вони несли високу ймовірність проникаючого характеру – 61,5%, та тяжкого поранення – 50,9%. Вибухові поранення умовно займали проміжне становище: їх частка – 17,5%; проникаючих та тяжких із них: 62,8% і 26,6% відповідно.