Реалізація методологічних підходів до оцінки знань у наукометричних базах

• Main Author: I. L. Sazonets
• Format: Article
• Language: English
• Published: Oles Honchar Dnipro National University 2015-09-01
• Series: European Journal of Management Issues
• Subjects: підходи; оцінка; наукометричні бази; інструменти; економіка; знання; індекси
• Online Access: https://mi-dnu.dp.ua/index.php/MI/article/view/64
• ISSN: 2519-8564; 2523-451X

Інформатизація світової науки обумовила появу нових можливостей вимірювання і оцінювання праці вченого в кількісному виразі та створення наукометричних баз знань відповідно. Наявність різних підходів до оцінки знань із застосуванням світових наукометричних баз підтверджує актуальність цього дослідження. Мета дослідження – систематизація методологічних підходів до оцінки знань, акумульованих у наукометричних базах, та визначення перспектив розвитку оцінки знань українських авторів у світовій системі наукометричного оцінювання. Застосовано загальнонаукові та спеціальні методи досліджень: аналіз, синтез, порівняльних характеристик, теоретичного узагальнення, системний підхід. У роботі наукометричну базу визначено як платформу, що депонує (акумулює) в електронному вигляді наукові праці вчених різних галузей знань і обробляє списки процитованої літератури, обчислює певні кількісні показники, на основі яких можливо проаналізувати впливовість/авторитетність діяльності того чи іншого видання, організації, науковця і т.д. Наголошено, що основний показник, за допомогою якого надається оцінка знань, – індекс економіки знань. Зроблено історичний огляд і виявлено, що першою та однією з найавторитетніших наукометричних баз знань світу є Web of Science – частина платформи Web of Knowledge. Найпоширеніший кількісний показник, що розраховують у цій базі, – індекс оперативності. Інша найвідоміша база – Scopus, яку видавнича корпорація «Elsevier» позиціонує як найбільшу універсальну реферативну базу даних, що дозволяє відстежувати наукову цитованість публікацій. Згідно з оголошеною стратегією корпорації ця база даних повинна стати найбільш повним і вичерпним ресурсом для пошуку літератури. З’ясовано, що проекти стосовно використання наукометричної бази даних Scopus для оцінки наукового потенціалу України в цілому та окремих суб’єктів наукової діяльності держави  на рівні вищих органів державної влади почали з’являтися у 2009 р. Наголошено, що оскільки лише невелика частка фахових видань України інтегрована в Scopus та Web of Science, об’єктивно проаналізувати стан розвитку науки всередині країни з їх допомогою неможливо. Зроблено висновок, що, незважаючи на поповнення цих баз новими виданнями, приєднання до них – процес складний і тривалий. Із кількох тисяч журналів Web of Science обирає близько 10–12, Scopus ~ 50%. Процедура рецензування триває майже рік і в разі відхилення повторний запит на реєстрацію можна надсилати лише через 2 роки. Зроблено припущення щодо розвитку оцінки знань за допомогою найвідоміших наукометричних баз світу в Україні: мине ще чимало часу, поки більшість видань пострадянського простору буде занесено до наукових репозиторіїв-лідерів і з’явиться можливість об’єктивної оцінки з їх допомогою. Наукова новизна статті полягає у систематизації методичних підходів до аналізу і оцінки знань у світовій системі наукометричного оцінювання та визначенні перспектив розвитку цієї сфери в Україні. Практичне значення одержаних результатів – використання вітчизняними вченими матеріалів статі для визначення наукометричних баз та індексів, які є найбільш прийнятні для розміщення публікацій і співробітництва з провідними журналами світу за галузями знань. На теперішній час у світовій практиці як основний інструмент кількісного виміру ефективності праці вченого застосовують 4 індекси наукового цитування. Застосування таких індексів – подальша перспектива досліджень у розвитку економіки знань. Бібл. 11.