ВІРТУАЛЬНИЙ ОБРАЗ ТА ЙОГО ВІДПОВІДНІСТЬ СТВОРЕНИМ МАТЕРІАЛЬНИМ АРТЕФАКТАМ
Мета статті – дослідження поняття віртуального образу, створеного в уяві художника і його відповідності матеріальному інваріанту. Методологія дослідження базується на системному підході аналізу віртуального виміру мистецтва. У статті аналітичний метод застосовується для аналізу філософської, художнь...
Main Author: | |
---|---|
Format: | Article |
Language: | English |
Published: |
Kyiv National University of Culture and Arts
2020-12-01
|
Series: | Питання культурології |
Subjects: | |
Online Access: | http://issues-culture-knukim.pp.ua/article/view/221064 |
id |
doaj-ba74929ffdcc4a999fca3872fe44a492 |
---|---|
record_format |
Article |
spelling |
doaj-ba74929ffdcc4a999fca3872fe44a4922021-05-28T09:42:00ZengKyiv National University of Culture and ArtsПитання культурології2410-13112616-42642020-12-013618719410.31866/2410-1311.36.2020.221064208517ВІРТУАЛЬНИЙ ОБРАЗ ТА ЙОГО ВІДПОВІДНІСТЬ СТВОРЕНИМ МАТЕРІАЛЬНИМ АРТЕФАКТАМТетяна Ігорівна Совгира0https://orcid.org/0000-0002-7023-5361Київський національний університет культури і мистецтвМета статті – дослідження поняття віртуального образу, створеного в уяві художника і його відповідності матеріальному інваріанту. Методологія дослідження базується на системному підході аналізу віртуального виміру мистецтва. У статті аналітичний метод застосовується для аналізу філософської, художньої, історико-культурної літератури за темою дослідження. Теоретично-концептуальний метод використовується для характеристики концептуально-термінологічної дослідницької системи, порівняльно- типологічний метод – для з’ясування відповідності віртуального образу, який формується в уяві людини, зі знайденими матеріальними артефактами. У роботі висвітлено концепцію Платона «про специфіку створення образів та симулякрів», положення «про категорію віртуальності» Фоми Аквінського та концепцію «психологічної ультраструктури мистецтва» С. Безклубенка (2015). Наукова новизна полягає в тому, що вперше досліджено відмінності між віртуальним зображенням і його матеріальним інваріантом, використовуючи приклади робіт Людвіга ван Бетховена, Леонардо да Вінчі і Рембрандта ван Рейна. Висновки. Доведено, що процес створення твору мистецтва починається з формування віртуального образу (проєкту) в уяві творця і завершується уречевленою формою первісного плану. Виробництво художнього твору, з моменту, коли його зображення народжується в уяві художника, до його втілення (матеріалізації) в певний продукт, а потім пошук його завершення у свідомості споживачів є складною психологічною ультраструктурою мистецтва. На прикладах відомих творів мистецтва з’ясовано, що кінцевий результат творчості часто не відповідає запланованому віртуальному проєкту.http://issues-culture-knukim.pp.ua/article/view/221064віртуальністьвіртуальний образобразотворче мистецтвоуяваартефактивіртуальна реальність |
collection |
DOAJ |
language |
English |
format |
Article |
sources |
DOAJ |
author |
Тетяна Ігорівна Совгира |
spellingShingle |
Тетяна Ігорівна Совгира ВІРТУАЛЬНИЙ ОБРАЗ ТА ЙОГО ВІДПОВІДНІСТЬ СТВОРЕНИМ МАТЕРІАЛЬНИМ АРТЕФАКТАМ Питання культурології віртуальність віртуальний образ образотворче мистецтво уява артефакти віртуальна реальність |
author_facet |
Тетяна Ігорівна Совгира |
author_sort |
Тетяна Ігорівна Совгира |
title |
ВІРТУАЛЬНИЙ ОБРАЗ ТА ЙОГО ВІДПОВІДНІСТЬ СТВОРЕНИМ МАТЕРІАЛЬНИМ АРТЕФАКТАМ |
title_short |
ВІРТУАЛЬНИЙ ОБРАЗ ТА ЙОГО ВІДПОВІДНІСТЬ СТВОРЕНИМ МАТЕРІАЛЬНИМ АРТЕФАКТАМ |
title_full |
ВІРТУАЛЬНИЙ ОБРАЗ ТА ЙОГО ВІДПОВІДНІСТЬ СТВОРЕНИМ МАТЕРІАЛЬНИМ АРТЕФАКТАМ |
title_fullStr |
ВІРТУАЛЬНИЙ ОБРАЗ ТА ЙОГО ВІДПОВІДНІСТЬ СТВОРЕНИМ МАТЕРІАЛЬНИМ АРТЕФАКТАМ |
title_full_unstemmed |
ВІРТУАЛЬНИЙ ОБРАЗ ТА ЙОГО ВІДПОВІДНІСТЬ СТВОРЕНИМ МАТЕРІАЛЬНИМ АРТЕФАКТАМ |
title_sort |
віртуальний образ та його відповідність створеним матеріальним артефактам |
publisher |
Kyiv National University of Culture and Arts |
series |
Питання культурології |
issn |
2410-1311 2616-4264 |
publishDate |
2020-12-01 |
description |
Мета статті – дослідження поняття віртуального образу, створеного в уяві художника і його відповідності матеріальному інваріанту. Методологія дослідження базується на системному підході аналізу віртуального виміру мистецтва. У статті аналітичний метод застосовується для аналізу філософської, художньої, історико-культурної літератури за темою дослідження. Теоретично-концептуальний метод використовується для характеристики концептуально-термінологічної дослідницької системи, порівняльно- типологічний метод – для з’ясування відповідності віртуального образу, який формується в уяві людини, зі знайденими матеріальними артефактами. У роботі висвітлено концепцію Платона «про специфіку створення образів та симулякрів», положення «про категорію віртуальності» Фоми Аквінського та концепцію «психологічної ультраструктури мистецтва» С. Безклубенка (2015). Наукова новизна полягає в тому, що вперше досліджено відмінності між віртуальним зображенням і його матеріальним інваріантом, використовуючи приклади робіт Людвіга ван Бетховена, Леонардо да Вінчі і Рембрандта ван Рейна. Висновки. Доведено, що процес створення твору мистецтва починається з формування віртуального образу (проєкту) в уяві творця і завершується уречевленою формою первісного плану. Виробництво художнього твору, з моменту, коли його зображення народжується в уяві художника, до його втілення (матеріалізації) в певний продукт, а потім пошук його завершення у свідомості споживачів є складною психологічною ультраструктурою мистецтва. На прикладах відомих творів мистецтва з’ясовано, що кінцевий результат творчості часто не відповідає запланованому віртуальному проєкту. |
topic |
віртуальність віртуальний образ образотворче мистецтво уява артефакти віртуальна реальність |
url |
http://issues-culture-knukim.pp.ua/article/view/221064 |
work_keys_str_mv |
AT tetânaígorívnasovgira vírtualʹnijobraztajogovídpovídnístʹstvorenimmateríalʹnimartefaktam |
_version_ |
1721424257080098816 |