ВІРТУАЛЬНИЙ ОБРАЗ ТА ЙОГО ВІДПОВІДНІСТЬ СТВОРЕНИМ МАТЕРІАЛЬНИМ АРТЕФАКТАМ

Мета статті – дослідження поняття віртуального образу, створеного в уяві художника і його відповідності матеріальному інваріанту. Методологія дослідження базується на системному підході аналізу віртуального виміру мистецтва. У статті аналітичний метод застосовується для аналізу філософської, художнь...

Full description

Bibliographic Details
Main Author: Тетяна Ігорівна Совгира
Format: Article
Language:English
Published: Kyiv National University of Culture and Arts 2020-12-01
Series:Питання культурології
Subjects:
Online Access:http://issues-culture-knukim.pp.ua/article/view/221064
Description
Summary:Мета статті – дослідження поняття віртуального образу, створеного в уяві художника і його відповідності матеріальному інваріанту. Методологія дослідження базується на системному підході аналізу віртуального виміру мистецтва. У статті аналітичний метод застосовується для аналізу філософської, художньої, історико-культурної літератури за темою дослідження. Теоретично-концептуальний метод використовується для характеристики концептуально-термінологічної дослідницької системи, порівняльно- типологічний метод – для з’ясування відповідності віртуального образу, який формується в уяві людини, зі знайденими матеріальними артефактами. У роботі висвітлено концепцію Платона «про специфіку створення образів та симулякрів», положення «про категорію віртуальності» Фоми Аквінського та концепцію «психологічної ультраструктури мистецтва» С. Безклубенка (2015). Наукова новизна полягає в тому, що вперше досліджено відмінності між віртуальним зображенням і його матеріальним інваріантом, використовуючи приклади робіт Людвіга ван Бетховена, Леонардо да Вінчі і Рембрандта ван Рейна. Висновки. Доведено, що процес створення твору мистецтва починається з формування віртуального образу (проєкту) в уяві творця і завершується уречевленою формою первісного плану. Виробництво художнього твору, з моменту, коли його зображення народжується в уяві художника, до його втілення (матеріалізації) в певний продукт, а потім пошук його завершення у свідомості споживачів є складною психологічною ультраструктурою мистецтва. На прикладах відомих творів мистецтва з’ясовано, що кінцевий результат творчості часто не відповідає запланованому віртуальному проєкту.
ISSN:2410-1311
2616-4264