ОСОБЛИВОСТІ ПОВЕДІНКИ ТА ВЗАЄМИН ДІТЕЙ У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

У статті на основі емпіричного матеріалу  аналізується вплив комп'ютерних ігор на поведінку та взаємини дітей 5-7 років.  Розглядаються  можливі причини порушення процесу  децентрації у дітей в умовах компютерно-ігрової діяльності.           Розвиток децентрації  залежить від дозрівання біол...

Full description

Bibliographic Details
Main Author: Oksana Chekstere
Format: Article
Language:English
Published: H. S. Kostyuk Institute of Psychology of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine 2015-05-01
Series:Психологічний Часопис
Subjects:
Online Access:http://www.apsijournal.com/index.php/psyjournal/article/view/227
Description
Summary:У статті на основі емпіричного матеріалу  аналізується вплив комп'ютерних ігор на поведінку та взаємини дітей 5-7 років.  Розглядаються  можливі причини порушення процесу  децентрації у дітей в умовах компютерно-ігрової діяльності.           Розвиток децентрації  залежить від дозрівання біологічних структур індивіда (за Ж.Піаже), а також від  специфіки навчання й виховання, особливостей життєдіяльності, в яких у суб'єкта виробляються навички спілкування й соціально-психологічної компетентності, тобто від зовнішніх умов середовища. І якщо фізіологічні закони, як і раніше, залишаються більш-менш сталими, то зовнішні умови кардинальним чином змінилися. І найбільших змін зазнало середовище, у якому розвивається дитина.           Сучасні багатовимірні комп'ютерні ігри здатні змінювати уявлення дитини про себе й навколишній світ. І коли діти залучаються до віртуального світу у дошкільному або молодшому шкільному віці, то комп'ютерні ігри частково, а в деяких випадках навіть повністю, витісняють із їхнього життя традиційну рольову  гру. Але ж саме рольова гра  є середовищем, де здобуваються навички взаємодії з оточуючими людьми, де дитина одержує вербальний і невербальний зворотній зв'язок для узгодження своєї думки з думкою інших учасників гри, без чого не відбувається, або уповільнюється процес  децентрації, такий необхідний для повноцінного спілкування дитини. Отже, можемо зробити наступні висновки: тактика сімейного виховання, стиль педагогічного керівництва, міжособистісні стосунки дітей суттєво відбиваються на характері розвитку особистості і обумовлюють її егоцентровану або децентровану спрямованість; децентрація найбільше активно розвивається у дитячій сюжетно-рольовій грі; затримання децентрації в дошкільників призводить не тільки до конфліктів з однолітками та дорослими, а й негативно впливає на процес формування особистості дитини, закріплює таки риси характеру як домінантність, нечуйність, егоїзм.
ISSN:2414-0023
2414-004X