Реалізм у теоретичному осмисленні Івана Нечуя-Левицького
Актуальність статті зумовлена потребою переосмислення категорії «реалізму» загалом та у творчості Нечуя-Левицького зокрема. Мета дослідження – аналіз реалізму у тлумаченні Нечуя-Левицького. Поєднання реалістичних та національно-народних принципів стає причиною переконаності деяких дослідників у дот...
Main Author: | |
---|---|
Format: | Article |
Language: | deu |
Published: |
Borys Grinchenko Kyiv University
2018-10-01
|
Series: | Синопсис: текст, контекст, медіа |
Subjects: | |
Online Access: | http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/304 |
id |
doaj-a622e4fc268c484db002e6ccc761ac95 |
---|---|
record_format |
Article |
spelling |
doaj-a622e4fc268c484db002e6ccc761ac952020-11-25T02:16:19ZdeuBorys Grinchenko Kyiv UniversityСинопсис: текст, контекст, медіа2311-259X2018-10-013(23)10.28925/2311-259x.2018.3.2Реалізм у теоретичному осмисленні Івана Нечуя-ЛевицькогоYaroslava Muravetska0Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Актуальність статті зумовлена потребою переосмислення категорії «реалізму» загалом та у творчості Нечуя-Левицького зокрема. Мета дослідження – аналіз реалізму у тлумаченні Нечуя-Левицького. Поєднання реалістичних та національно-народних принципів стає причиною переконаності деяких дослідників у дотриманні прозаїком ідей романтизму. Насправді для Нечуя-Левицького реалістичні та народні риси в літературі взаємозалежні. Принцип реалізму у статтях письменника є поєднанням правдивості та естетичності, яке Нечуй вважає однією з рис українців. Правдивість письменник пояснює через метафору «відображення», для якої характерні, по-перше, впізнавані місця, час та персонажі, яких читач має співвідносити з певним соціальним станом, мешканцями реальної країни тощо, по-друге, реалістичність зображуваного, можливість безпосередньо асоціювати прочитане з досвідом, по-третє, настанова на дидактизм. Як антипод реалізму Нечуй-Левицький розглядав романтизм та декаденство, які критикував за надмір фантазії та невідповідність життєвій правді. До національно-народних рис можна віднести вибір об’єкта зображення (Україна та українці), вимоги народної мови, відтворення народного характеру та духу. Варто підкреслити, що стаття письменника «Непотрібність великоруської літератури для України і для слов’янщини» спрямована значною мірою на захист української мови та національності, отже, ключовими її питаннями є ствердження існування України як окремої країни, що було зумовлено історичними реаліями XIX століття. Доцільно зазначити, що стаття лише побіжно зачіпає проблему стильової палітри творчості Нечуя-Левицького. Проте дослідження специфічної інтерпретації реалізму Нечуєм-Левицьким може стати частиною її вирішення. http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/304Іван Нечуй-Левицькийреалізмромантизмфольклорнародністьнаціональність |
collection |
DOAJ |
language |
deu |
format |
Article |
sources |
DOAJ |
author |
Yaroslava Muravetska |
spellingShingle |
Yaroslava Muravetska Реалізм у теоретичному осмисленні Івана Нечуя-Левицького Синопсис: текст, контекст, медіа Іван Нечуй-Левицький реалізм романтизм фольклор народність національність |
author_facet |
Yaroslava Muravetska |
author_sort |
Yaroslava Muravetska |
title |
Реалізм у теоретичному осмисленні Івана Нечуя-Левицького |
title_short |
Реалізм у теоретичному осмисленні Івана Нечуя-Левицького |
title_full |
Реалізм у теоретичному осмисленні Івана Нечуя-Левицького |
title_fullStr |
Реалізм у теоретичному осмисленні Івана Нечуя-Левицького |
title_full_unstemmed |
Реалізм у теоретичному осмисленні Івана Нечуя-Левицького |
title_sort |
реалізм у теоретичному осмисленні івана нечуя-левицького |
publisher |
Borys Grinchenko Kyiv University |
series |
Синопсис: текст, контекст, медіа |
issn |
2311-259X |
publishDate |
2018-10-01 |
description |
Актуальність статті зумовлена потребою переосмислення категорії «реалізму» загалом та у творчості Нечуя-Левицького зокрема. Мета дослідження – аналіз реалізму у тлумаченні Нечуя-Левицького. Поєднання реалістичних та національно-народних принципів стає причиною переконаності деяких дослідників у дотриманні прозаїком ідей романтизму. Насправді для Нечуя-Левицького реалістичні та народні риси в літературі взаємозалежні.
Принцип реалізму у статтях письменника є поєднанням правдивості та естетичності, яке Нечуй вважає однією з рис українців. Правдивість письменник пояснює через метафору «відображення», для якої характерні, по-перше, впізнавані місця, час та персонажі, яких читач має співвідносити з певним соціальним станом, мешканцями реальної країни тощо, по-друге, реалістичність зображуваного, можливість безпосередньо асоціювати прочитане з досвідом, по-третє, настанова на дидактизм. Як антипод реалізму Нечуй-Левицький розглядав романтизм та декаденство, які критикував за надмір фантазії та невідповідність життєвій правді.
До національно-народних рис можна віднести вибір об’єкта зображення (Україна та українці), вимоги народної мови, відтворення народного характеру та духу. Варто підкреслити, що стаття письменника «Непотрібність великоруської літератури для України і для слов’янщини» спрямована значною мірою на захист української мови та національності, отже, ключовими її питаннями є ствердження існування України як окремої країни, що було зумовлено історичними реаліями XIX століття.
Доцільно зазначити, що стаття лише побіжно зачіпає проблему стильової палітри творчості Нечуя-Левицького. Проте дослідження специфічної інтерпретації реалізму Нечуєм-Левицьким може стати частиною її вирішення.
|
topic |
Іван Нечуй-Левицький реалізм романтизм фольклор народність національність |
url |
http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/304 |
work_keys_str_mv |
AT yaroslavamuravetska realízmuteoretičnomuosmislenníívananečuâlevicʹkogo |
_version_ |
1724891215330017280 |