Три моделі міжінституційних відносин держави і церкви: соціологічний аспект

Проаналізовано три моделі міжінституційних відносин держави і церкви: 1) модель свободи релігій від держави через велику дистанцію та жорстке відокремлення; 2) модель рівноправності релігій; 3) модель інтеграції через наближення громадянської релігії до конституційної моралі. В результаті проведеног...

Full description

Bibliographic Details
Main Author: Volodymyr A. Romanenko
Format: Article
Language:English
Published: Publishing House "Grani" 2018-04-01
Series:Granì
Subjects:
Online Access:https://grani.org.ua/index.php/journal/article/view/1140
id doaj-a53e404919454edda10d1afaa78c69ce
record_format Article
spelling doaj-a53e404919454edda10d1afaa78c69ce2020-11-24T21:14:42ZengPublishing House "Grani"Granì2077-18002413-87382018-04-0121310.15421/10.15421/1718441140Три моделі міжінституційних відносин держави і церкви: соціологічний аспектVolodymyr A. Romanenko0Класичний приватний університетПроаналізовано три моделі міжінституційних відносин держави і церкви: 1) модель свободи релігій від держави через велику дистанцію та жорстке відокремлення; 2) модель рівноправності релігій; 3) модель інтеграції через наближення громадянської релігії до конституційної моралі. В результаті проведеного аналізу автором зроблено висновок про те, що розгляд конституцій сучасних держав та договори про захист прав людини, які були прийняті після Другої світової війни, дає можливість чіткого вирізнення окремих систем держави – церкви, для яких є переважно характерні ідентифікація або об’єднання церковної і світської влади, тобто в яких не проявляється в незначній мірі дистанція між цими двома сферами. В статті наголошено на тому, що «формальні системи єдності» держави і церкви, які передбачають існування державної церкви або національної релігії, в своїх конституціях гарантують переважно свободу і рівність, як, наприклад, у Великій Британії або Греції. Тим самим, на думку дослідника, досягається непорушність конституції або принципів прав людини. Причина цього полягає в тому, що поняття дистанції (поділу), свободи і рівності можуть бути інтерпретовані по-різному: з одного боку, вони є більш відкритими, готовими до компромісів щодо традиційно сильних позицій релігії в країні та відносин релігії з державною владою; з іншого боку, вони є більш жорсткими та консервативними, якщо справа стосується необхідної дистанції або ж необхідної свободи та рівності у здійсненні релігійних обрядів.https://grani.org.ua/index.php/journal/article/view/1140віруючірелігія та державацеркваміжінституційна взаємодіягромадянське суспільствосоціальна мораль
collection DOAJ
language English
format Article
sources DOAJ
author Volodymyr A. Romanenko
spellingShingle Volodymyr A. Romanenko
Три моделі міжінституційних відносин держави і церкви: соціологічний аспект
Granì
віруючі
релігія та держава
церква
міжінституційна взаємодія
громадянське суспільство
соціальна мораль
author_facet Volodymyr A. Romanenko
author_sort Volodymyr A. Romanenko
title Три моделі міжінституційних відносин держави і церкви: соціологічний аспект
title_short Три моделі міжінституційних відносин держави і церкви: соціологічний аспект
title_full Три моделі міжінституційних відносин держави і церкви: соціологічний аспект
title_fullStr Три моделі міжінституційних відносин держави і церкви: соціологічний аспект
title_full_unstemmed Три моделі міжінституційних відносин держави і церкви: соціологічний аспект
title_sort три моделі міжінституційних відносин держави і церкви: соціологічний аспект
publisher Publishing House "Grani"
series Granì
issn 2077-1800
2413-8738
publishDate 2018-04-01
description Проаналізовано три моделі міжінституційних відносин держави і церкви: 1) модель свободи релігій від держави через велику дистанцію та жорстке відокремлення; 2) модель рівноправності релігій; 3) модель інтеграції через наближення громадянської релігії до конституційної моралі. В результаті проведеного аналізу автором зроблено висновок про те, що розгляд конституцій сучасних держав та договори про захист прав людини, які були прийняті після Другої світової війни, дає можливість чіткого вирізнення окремих систем держави – церкви, для яких є переважно характерні ідентифікація або об’єднання церковної і світської влади, тобто в яких не проявляється в незначній мірі дистанція між цими двома сферами. В статті наголошено на тому, що «формальні системи єдності» держави і церкви, які передбачають існування державної церкви або національної релігії, в своїх конституціях гарантують переважно свободу і рівність, як, наприклад, у Великій Британії або Греції. Тим самим, на думку дослідника, досягається непорушність конституції або принципів прав людини. Причина цього полягає в тому, що поняття дистанції (поділу), свободи і рівності можуть бути інтерпретовані по-різному: з одного боку, вони є більш відкритими, готовими до компромісів щодо традиційно сильних позицій релігії в країні та відносин релігії з державною владою; з іншого боку, вони є більш жорсткими та консервативними, якщо справа стосується необхідної дистанції або ж необхідної свободи та рівності у здійсненні релігійних обрядів.
topic віруючі
релігія та держава
церква
міжінституційна взаємодія
громадянське суспільство
соціальна мораль
url https://grani.org.ua/index.php/journal/article/view/1140
work_keys_str_mv AT volodymyraromanenko trimodelímížínstitucíjnihvídnosinderžaviícerkvisocíologíčnijaspekt
_version_ 1716746391685955584