| Summary: | В даному дослідженні було вивчено відмінності в мотиваційних установках серед обстежених пацієнтів. В Гр1 ПостСрПв основними мотиваційними установками були психологічні проблеми, пов’язані з наявністю хвороби, соціальними негараздами та міжособистісними проблемами, в той час як в Гр2 ІмпСуД основною причиною реалізації СуД був вплив імперативних псевдогалюцинацій з «наказом» на здійснення такого аутодеструктивного вчинку. Було обстежено 95 пацієнтів з діагнозами шизофренія, шизоафективний розлад та гострий поліморфний психотичний розлад.
За диференційними ознаками патогенезу СрПв пацієнти були розділені на 2 групи: перша група – хворі з ПсР ШфС, у яких прояви СрПв мали місце протягом всього процесу захворювання та розвивалися як коморбідний психопатологічно-поведінковий розлад (Гр1 ПостСрПв), друга група – хворі, в яких прояви СрПв формувался за механізмом вторинного поведінкового розладу та з’являлися лише на висоті загострення психопатологічної симптоматики з наявністю імперативних псевдогалюцинацій (Гр2 ІмпСуД). За результатами дослідження було виявлено значне переважання пацієнтів з шизофренією та з галюцинаторно-параноїдним синдромом в обох групах досліджених. Достовірно частіше хворі на шизофренію здійснювали імпульсивні СуД під впливом імперативних псевдогалюцинацій. Було виявлено достовірні.
Проведене дослідження підтвердило наявність принципово різних шляхів формування і динаміки СрПв і скоєння СуД пацієнтами з ПсР ШфС, що потрібно враховувати в їх лікуванні та реабілітації.
|
|---|
