ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ КОМПЕКСНИХ СУДОВИХ ПСИХОЛОГО-ПСИХІАТРИЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ ЖІНОК У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

• Main Authors: Oleksander Revenok, Oleksandra Radzevilova, Oksana Oliinyk
• Format: Article
• Language: English
• Published: H. S. Kostyuk Institute of Psychology of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine 2018-11-01
• Series: Психологічний Часопис
• Subjects: жінки-злочинниці; експерт-психолог судовий; алгоритм призначення та проведення експертиз; судово-експертна оцінка
• Online Access: http://www.apsijournal.com/index.php/psyjournal/article/view/445
• ISSN: 2414-0023; 2414-004X

Стаття присвячена дослідженню жіночої злочинності, а саме судово-експертній оцінці здатності жінок, які вчинили насильницькі злочини, усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Представлені результати аналізу 169 висновків судово-психіатричних та комплексних судових психолого-психіатричних експертиз у кримінальному провадженні стосовно такої категорії осіб (за період 2010-2016 рр.). Аналіз дозволив виокремити типові помилки при призначенні судових експертиз за різними категоріями злочинів, в тому числі й залежності від об’єкту злочинного посягання. В статті наведена структура медичного критерію неосудності / обмеженої осудності жінок на момент делікту (на основі досліджуваного контингенту). Структуру медичного критерію неосудності склали психічні розлади, які унеможливлюють здатність особи усвідомлювати свої дії та керувати ними за рахунок психотичної симптоматики та/або глибокого ступеню порушення інтелектуального компоненту регуляції поведінки під час діяння. Натомість, структура медичного критерію обмеженої осудності склали випадки, в яких жінки не були здатні повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними внаслідок виразних поведінкових порушень. В таких випадках можливі розлади інтелекту нівелювались саме за рахунок виразних емоційно-вольових порушень. Визначено, що незважаючи на наявність у жінок психічних порушень різного ґенезу та ступеню тяжкості (при проведені експертного дослідження у період 2010-2016 рр.), все ж таки лише невеликий відсоток визначались «неосудними/обмежено осудними» за медичним критерієм. Зважаючи на це та тяжкість делікту, при вивченні психологічного критерію осудності на перший план виходять саме психологічні характеристики злочинниць у їх поєднанні з аналізом ситуації діяння. Виходячи з цього, визначена доцільність різної позиції психологів (у якості експерта судового та психодіагноста) при проведенні експертної діяльності в залежності від об’єкту злочинного посягання. При цьому, при проведенні експертного психологічного дослідження здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними під час злочину безпосередньо спрямованого проти життя та здоров’я особи необхідно вмотивоване обґрунтування наявності або відсутності не лише фізіологічного афекту, а й інших емоційних станів (фрустрації, напруження) на момент діяння, із зазначенням їх можливого впливу на свідомість та діяльність особи у період правопорушення.