Вплив кліматичних обмежень на фінанси підприємств: проблеми та способи їх розв’язання

• Main Author: Mykola Karlin
• Format: Article
• Language: English
• Published: Lesya Ukrainka Eastern European National University 2018-02-01
• Series: Економічний часопис Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки
• Subjects: вуглецевий податок, «зелений» тариф, «теплий» кредит, Кіотський протокол, Паризька кліматична угода, ЄС, Україна
• Online Access: https://echas.eenu.edu.ua/index.php/echas/article/view/39
• ISSN: 2411-4014; 2524-2717

Кліматичні фінансові обмеження в діяльності бізнесу закріплені в низці міжнародних документів, передусім у Кіотському протоколі та Паризькій кліматичній угоді, яких важливо дотримуватись українським підприємствам, насамперед експортерам до країн ЄС. Водночас у цих та інших міжнародних документах передбачено суттєві фінансові інвестиції для країн й окремих підприємств, які впроваджують сучасні кліматичні технології у виробництво, передусім для продукування енергії з відновних джерел. Тому українським підприємствам у своїй діяльності важливо врахувати вимоги міжнародних кліматичних документів, насамперед тих, які реалізовують експортну діяльність. Українським виробникам потрібно пам’ятати той факт, що під тиском громадськості та враховуючи фінансові ризики інвестування у видобуток і переробку викопних енергоносіїв не лише фінансові структури, але й виробничі фірми починають згортати подібні проекти в розвинутих країнах. Усе більше пенсійних і страхових фондів, які є найбільшими інвесторами у світі, виходять із програм фінансування видобування й переробки викопного палива, насамперед вугілля, що також потрібно враховувати бізнесу в Україні. Відповідно до Паризької кліматичної угоди передбачено надання фінансових ресурсів розвиненими країнами тим державам, що розвиваються, які є сторонами цієї угоди, із метою провадження діяльності у сфері протидії змін клімату. Українській державі й бізнесу важливо довести міжнародному співтовариству необхідність виділення вказаних коштів і для нашої країни, оскільки Україна внаслідок прихованої агресії Росії на Донбасі сама не в змозі ліквідувати її негативні кліматичні наслідки, що може поставити під загрозу довкілля та клімат цілої Європи. Бізнес в Україні поки що недостатньо використовує можливості відновної енергетики, на що націлено політику провідних країн ЄС. Певною мірою це пов’язано з нестачею коштів у держави й підприємств на подібну діяльність. Вихід убачаємо в розробці відповідних кліматичних заявок від українських підприємств для отримання грантів від міжнародних кліматичних фондів, насамперед від Зеленого кліматичного фонду.