Релігієзнавче дослідження уявлень щодо посмертної долі нехрещених немовлят в західнохристиянській традиції

• Main Author: Valery Kuzev
• Format: Article
• Language: Bulgarian
• Published: Humanus. Center for personal development. Bulgaria 2015-11-01
• Series: Idei
• Subjects: лімб; хрещення; есхатологія; перворідний гріх; порятунок
• Online Access: https://ideas.academyjournal.org/index.php/IDEI/article/view/126
• ISSN: 1313-9703; 2367-6108

У статті досліджується еволюція поглядів щодо посмертної долі нехрещених немовлят у західній християнській традиції. У католицькому віровченні лімб немовлят (limbus infantium) є постійне місце / стан, що передбачає виключення з щастя блаженного бачення і призначене для тих, хто помер без персональних гріхів, але чий первородний гріх не був омитий хрещенням. У першій частині статті здійснюється реконструкція процесу становлення концепції limbus infantium. Автор звертається до праць західних теологів і релігійних філософів, які вчинили найбільший вплив на формування і розвиток теорії лімба немовлят (Аврелій Августин, П'єр Абеляр, Фома Аквінський). Вчення про лімб стало задовільною відповіддю на етичні й теологічні заперечення, висунуті проти деяких аспектів теорії перворідного гріха, розробленої в руслі августіанської традиції. Автор показує роль і місце теорії лімба немовлят в християнській сотеріології, амартологіі (вчення про перворідний гріх) і есхатології. Теорія лімба займала міцну позицію у віроповчальному комплексі католицизму. До другої половини XX ст. положення про лімб вважалася одним з елементів загальної доктрини Католицької Церкви. У другій частині статті простежуються особливості функціонування теорії лімба в сучасну епоху. Модернізація, яка зачепила багато аспектів віровчення, спричинила за собою переосмислення традиційних навчань щодо загробної долі людини. Показано, що під впливом низки факторів сучасне католицьке богослів'я виявляє прагнення відмовитися від теорії лімба немовлят