ПРИРОДНИЧО-НАУКОВА ТЕНДЕНЦІЯ ФОРМУЛЮВАННЯ ПОНЯТЬ У ПРАКТИЦІ ПОЛІТИЧНОГО ПІЗНАННЯ

• Main Author: O. A. Tretiak
• Format: Article
• Language: Russian
• Published: Oles Honchar Dnipro National University 2018-12-01
• Series: Епістемологічні дослідження у філософії, соціальних і політичних науках
• Subjects: політичне пізнання; природничо-наукові стандарти; наукові поняття; термінологічні новації; політологічні методи; дослідження
• Online Access: https://visnukpfs.dp.ua/index.php/PFS/article/view/936

У статті досліджено політичне пізнання може зосереджуватися, передусім, на виокремленні подій і явищ, які мають особливе значення для певної політичної ситуації, або є актуальними для зацікавленої громадськості. Підкреслюється, що політичне пізнання доби постмодерну, звільнення від ціннісних пріоритетів, доцільності прогресу, суспільної користі, може широко залучувати буденні, або ненаукові експертні оцінки. Сконцентровано увагу на розкритті нових причинно-наслідкових зв’язків між політичними фактами та прогнозуванням політичних процесів, нерідко застосовує суб’єктивні, або авторські терміни, які не знайшли твердження у широкій науковій спільноті. Наголошується, що у сучасному науковому пізнанні пріоритет термінологічної суворості зміщується на користь проективного дослідження, яке спрямовує зусилля на набуття нових знань. Стверджується, що перетворення науки на частину виробничого комплексу і, водночас, на соціальне явище визначає певний фаховий підхід науковців-політологів та осягнення свого значення і відповідальності за свої наукові результати. Обґрунтовано, що політичне пізнання є вбудованим у культурний континуум і визначається нормами, які породжуються цивілізаційним розвитком суспільства. Розглянуто можливість набуття якісно нових парадигмальних знань передбачає аналіз стану політичного суб’єкту та його мислення в умовах нових і нових умов стандартизації.