Summary: | На основі огляду сучасних західних досліджень філософії М. Мерло-Понті в статті показана актуальність естетичних ідей феноменолога у вивченні мови образотворчого мистецтва. Автор висуває гіпотезу про можливість застосування феноменології М. Мерло-Понті як теоретичної основи у витлумаченні феномену тропосу в мистецтві. Розглянуто концепції стилю та перцептивного смислу М. Мерло-Понті, акцентована діакритична концепція значення як розбіжності, запропонована феноменологом під впливом теорії Ф. де Соссюра, та її продуктивність у вивченні мови образотворчості. Автор доходить висновку про корелятивність позицій теорії тропосу в риториці та діакритичної концепції значення М. Мерло-Понті.
|