Термомеханічні і деформаційні властивості композитів на основі системи диметакрилат-тетраетоксисилан

Проблематика. Виникнення міжфазової взаємодії, геометричні обмеження простору полімеризації полімеру, зростання вільного об’єму полімеру при додаванні неорганічного компонента – все це впливає на фізико-хімічні та механічні властивості композитів. Однак взаємозв’язок вихідних компонентів із властиво...

Full description

Bibliographic Details
Main Authors: Galyna I. Khovanets', Olena Yu. Makido, Yuriy G. Medvedevskykh
Format: Article
Language:English
Published: Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute 2017-12-01
Series:Наукові вісті Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут"
Subjects:
Online Access:http://bulletin.kpi.ua/article/view/114262
Description
Summary:Проблематика. Виникнення міжфазової взаємодії, геометричні обмеження простору полімеризації полімеру, зростання вільного об’єму полімеру при додаванні неорганічного компонента – все це впливає на фізико-хімічні та механічні властивості композитів. Однак взаємозв’язок вихідних компонентів із властивостями композита має індивідуальний характер і потребує екс­периментального вивчення. Мета досліджень. Дослідження впливу складу гібридних органо-неорганічних композитів (ГОНК) на основі системи a,w-диметакрилоїл (тридиетиленоксидтерефталат) (МГФ-9)–тетраетоксисилан (ТЕОС) на їх термомеханічні і деформаційні властивості та молекулярну структуру. Методика реалізації. Полімер-кремнеземні композити отримували методом фотоініційованої полімеризації у блоці з використанням лазерного інтерферометра та золь-гель-методом. Термомеханічний аналіз проводили на приладі для визначення теплостійкості полімерних матеріалів “Heckert” і розраховували значення характеристичних параметрів досліджених композитів системи МГФ-9–ТЕОС. Деформаційні властивості композитів визначали на консистометрі Хепплера, розраховуючи параметр поверхневої мікротвердості (конічної точки текучості). Результати дослідження. Підтверджено залежність деформаційних і термомеханічних властивостей композитів від співвідношення органічної та неорганічної складових системи. Висновки. Введення неорганічного наповнювача в матрицю полімеру сприяє покращенню термомеханічних і дефор­маційних властивостей композитів. Максимальні термомеханічну стійкість і міцність має композит МГФ-9:ТЕОС = 90:10 % об.
ISSN:1810-0546
2519-8890