ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПОЗАУРОЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

• Main Authors: Тетяна Потапчук, Марія Клепар
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Borys Grinchenko Kyiv University 2020-11-01
• Series: Освітологічний дискурс
• Subjects: відповідальність; молодші школярі; незалежність; самостійність; соціальна активність; соціальна зрілість
• Online Access: https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/775

У статті розглянуто соціальну активність, що виступає умовою самовизначення особистості в суспільстві і свідомій регуляції поведінки; проявляється в різних сферах життєдіяльності людини: трудовій, громадсько-політичній, освітньо-дозвіллєвій, соціально-побутовій. Вона реалізується в різних формах не лише як індивідуальна, а й як групова чи колективна, спрямована на реалізацію можливостей та потенціалу тих чи інших соціальних груп. Соціальну активність можна розглядати як творчий, продуктивний, чи нетворчий, репродуктивний процес, оскільки вона виявляється у творчості, вольових актах, спілкуванні. Інтегральна характеристика соціальної активності відображає активну життєву позицію людини, що проявляється в її принциповості, обстоюванні власних позицій, поглядів при вирішенні соціальних питань; здатності людини вносити соціально значущі зміни у життєдіяльність, досвід, матеріальну і духовну культуру. Саме від активної життєвої позиції особистості залежить здатність людини робити соціально значимі перетворення в суспільному розвитку. За допомогою методики незакінчених речень було з’ясовано знання щодо сутності таких соціально значущих якостей, як соціальна відповідальність, соціальна активність, толерантність, солідарність у молодших школярів. Отже, мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні ключових понять «соціальна активність», «соціальна взаємодія» та експериментальній перевірці соціально значущих якостей, як соціальна відповідальність, соціальна активність, толерантність, солідарність у молодших школярів. У статті використані методи: аналіз, систематизація й узагальнення наукової літератури з метою з’ясування стану розробленості досліджуваної проблеми та уточнення понятійного апарату, метод незакінчених речень застосовувався для збору емпіричного матеріалу. Отже, залишається не розробленою концепція виховання соціальної активності молодших школярів у позаурочній діяльності. Перспективним вважаємо вивчення взаємозв’язку навчально-виховної та позаурочної діяльності у вихованні соціальної активності учнів молодших класів.