Оцінка ефективності застосування завантажень при біотехнологічно інтенсифікованому процесі знезалізнення та демангації води на швидких фільтрах

• Main Authors: Oleksandr V. Kravchenko, Olena S. Panchenko
• Format: Article
• Language: English
• Published: Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute 2017-12-01
• Series: Наукові вісті Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут"
• Subjects: Zeolite; Biotechnological intensification; Activated carbon; Deferrization; Demanganation
• Online Access: http://bulletin.kpi.ua/article/view/111985
• ISSN: 1810-0546; 2519-8890

Проблематика. Наведено результати досліджень різних типів фільтрувальних матеріалів (цеоліту, кварцового піску, керамзиту, активованого вугілля), які застосовуються для завантаження швидких фільтрів при біотехнологічній інтенсифікації процесів знезалізнення та деманганації підземної води. Мета дослідження. Метою роботи є оцінка ефективності застосування різних типів фільтрувальних матеріалів при біотехнологічній інтенсифікації процесів знезалізнення та деманганації води на швидких фільтрах як з точки зору закріплення мікроорганізмів і накопичення біомаси у фільтрувальному завантаженні, так і з точки зору можливої глибини видалення сполук заліза та марганцю. Методика реалізації. Дослідження проводились на модельній установці фільтрів із різними типами завантаження, штучно заселеними мікроорганізмами культур р. Leptothrix і р. Sphaerotillus. Досліджувана вода характеризувалась підвищеним вмістом заліза та марганцю. Після встановленого часу нарощування біомаси визначалась кількість мікроорганізмів в одиниці об’єму фільтрувального завантаження, а також оцінювалась ефективність видалення заліза та марганцю. Результати дослідження. Отримані результати засвідчили високу здатність активованого вугілля накопичувати біомасу бактерій у процесі фільтрування (4500 КУО/см3), але зниження показників заліза та марганцю було невисоким (65 та 60 % відповідно). При фільтруванні води через інші досліджувані матеріали спостерігались як менше накопичення біомаси, так і нижча сумарна ефективність процесу очищення. Для піщано-цеоліто-вугільного завантаження ефективність видалення становила для заліза до 90%, для марганцю – до 71 %. Висновки. Отримані результати показали перспективність застосування піщано-цеоліто-вугільного завантаження та необхідність визначення оптимальних технологічних показників.