| Summary: | У статті окреслено три основні концепції російської історіографії махновського руху: 1) дослідження махновського повстанства крізь призму селянської війни в Росії 1917-1921 рр. без акцентуації на ідеологічних вподобаннях бунтарів; 2) студії махновщини у контексті дослідження російського анархізму; 3) публікації, автори яких заперечують анархічний характер махновського руху, за винятком частини його керівництва.
Особливістю сучасної російської історіографії є зміщення зацікавлень дослідників з макроісторичних питань історії громадянської війни на вивчення ідеологічних засад махновського руху, мікроісторичне бойове та трудове повсякдення махновців і соціально-психологічні характеристики Нестора Махна. Водночас у Росії спостерігається недооцінка наукового доробку українських дослідників махновського повстання, зокрема, його ідеологічного забарвлення.
|
|---|
