ТРАДИЦІЇ ТА ІННОВАЦІЇ В КИТАЙСЬКОМУ ЖИВОПИСІ «ХУА-НЯО» КІНЦЯ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТЬ У ТВОРЧОСТІ ХЕ ШУЙФА

• Main Author: Джан Біюнь
• Format: Article
• Language: English
• Published: Kyiv National University of Culture and Arts 2018-08-01
• Series: Культура і мистецтво у сучасному світі
• Subjects: живопис «хуа-няо»; каліграфія; колористика; семіотика кольору; композиція; чорнила та фарба; вираження форми
• Online Access: http://culture-art-knukim.pp.ua/article/view/141357
• ISSN: 2410-1915; 2616-423X

Мета роботи. Дослідження присвячено вивченню особливостей творчості Хе Шуйфа та її впливу на розвиток китайського традиційного живопису «хуа-няо» в другій пол. XX ст. – на поч. XXI ст. Методи дослідження полягають у виокремленні характерних ознак авторського виконання робіт Хе Шуйфа, з врахування колористичних, стилістичних та сюжетних особливостей, на основі порівняння робіт художника з роботами інших майстрів в жанрі «хуа-няо», та за допомогою аналізу його творів, які написані в різні періоди. Наукова новизна роботи полягає в поглибленому розумінні впливу Хе Шуйфа на розвиток китайського живопису в контексті культурного прогресу Китаю, суспільно-політичних змін в державі та глобалізації сучасного світу. Розкрито особливості творчості Хе Шуйфа в різні періоди. У ранній період (на початку 1970-х рр.) художник використовує стилі «гунбі» і «сеї», а його улюбленим мотивом є півонія. Наприкінці 1970-х рр. з’явилися експерименти автора із поєднанням чорної туші і фарб. У 1980-і рр. – дослідження різних методів змішування туші з фарбою, експерименти з кольором та тоном, удосконалення техніки накладення штрихів і ліній. На початку 1990-х років – новий підхід до композиції – акцент виключно на рослинах та птахах. Для творів 2000-х рр. найбільш характерне дещо розмите зображення. Риси сучасної творчість Хе Шуйфа: перевага «легкої» техніки накладення фарби, часті дрібні мазки, нанесення сухого контуру або застосування вологого пензля; використання зволоженого паперу, на котрий наносять рідку туш. Тематичною новизною робіт живописця є зображення гірських квітів, незвичних рослин і ягід. Висновки. Доведено, що мистецтво «хуа-няо» гармонічно синтезує традиції та індивідуальність художника, залишаючи великий простір для експериментів, роблячи цей напрям цікавим для сучасників. Світовий інтерес до творчості Хе Шуйфа сприяє популяризації китайського мистецтва та міжкультурному діалогу. Водночас це доводить визначну роль художника в розвитку жанру «хуа-няо», який відбувався значною мірою в умовах соціально-політичної напруги та дії тоталітарного режиму.