ТОПОНИМИЧЕСКАЯ ЛЕКСИКА И МЕТОДЫ ЕЁ ЛИНГВИСТИЧЕСКОГО ИЗУЧЕНИЯ

• Main Author: Є. М. Музя
• Format: Article
• Language: deu
• Published: Odessa I. I. Mechnykov National University 2019-12-01
• Series: Записки з романо-германської філології
• Subjects: топонім; етимологізування; лесикографічна практика; методи лінгвістичного дослідження; лексикографічна практика
• Online Access: http://rgnotes.onu.edu.ua/article/view/186248
• ISSN: 2307-4604; 2518-7627

Стаття розкриває процес розвитку та становлення найбільш важливих методів топонімічних досліджень - етимологічного, історичного та формантного методів, а також використання отриманих результатів в англомовній лексикографічній практиці.У традиційній лінгвістиці при вивченні топонімів застосовується кілька основних методів - етимологічний, історичний, формантний, типологічний. Два з них, які можна вважати взаємодоповнюючими, - етимологічний і історичний - дозволяють простежити генезис топонімів, виявити зв’язок між топонімами та іншими верствами лексики. Історичний, крім того, дає можливість зібрати інформацію про культурно-історичне тло, що стоїть за топонімічної лексикою. Формантний метод направлений на вивчення топонімів як елементів лексичної системи, що характеризуються певною структурою, складові частини якої відрізняються рядом специфічних рис. Етимологічний та історичний методи вивчення топонімів зберігають свою актуальність, що пояснюється не тільки їх значимістю для лінгвістичних досліджень, а й, в меншій мірі, тим, що отримується в ході цих видів аналізу топонімів матеріал важливий для інших галузей науки, таких як історія, етнографія і географія, культурологія. Тісно пов’язаний з етимологічним і історичним пошуком і формантний метод, суть якого полягає у виокремленні в топонімічних назвах повторюваних елементів топооснов і топоформант (префіксальних і суфіксальних), відновлення внутрішньої форми яких розкриває їх споконвічну семантику. Наочно показує потенціал формантного методу і робота В.Н. Топорова і О.Н. Трубачова, в якій проводиться лінгвістичний аналіз всієї гідронімії Верхнього Подніпров’я. Прокласифікувавши весь матеріал по формантам, автори роботи отримали можливість дізнатися про час утворення назви, нанести отримані дані на карту, а також провести етимологічний аналіз назв, який також дає можливість визначити мову-джерело топоформант і його семантику. Таким чином, проведене дослідження показало, що використані в лінгвістиці методи вивчення топонімічної лексики, особливо в своїй сукупності, дають досить повну інформацію як про етимологію даного розряду лексики, так і про структуру та семантику.