| Summary: | <span lang="RU">У</span> статті розглядаються питання дизайну музейної експозиції на площині. Експозиція розглядається як формалізована група компонентів: точка, лінія, пляма. Увага зосереджена на таких параметрах: розміри, форма, тон, фактура і текстура поверхонь. Розглядаються два рівня сприйняття композиції - локальний (сприйняття окремої композиції) і глобальний (сприйняття декількох груп в середовищі). Підкреслюється, що на локальному рівні ключовий значення мають матеріал, розміри і форма поверхні експоната, навколишнє середовище і освітлення. На глобальному рівні ключового значення набувають естетичні якості - традиції і новації. Традиційними якостями експозиції є роззосередженість, плановість, наявність домінант. Новаціями - використання оптичних явищ і просторової уяви глядача, залучення мультимедій, трансформація площини зображенням, кольором, світлом, а також імітація об’єму.
|
|---|
