| Summary: | У статті розглядаються відносини Радянського Союзу з арабськими республіканськими режимами на Близькому Сході у період від XXII з’їзду КПРС до відставки М.С. Хрущова. Крім того, у зазначений період СРСР робив спроби врегулювання кувейтської, сирійської й єменської криз на свою користь. За 1961-1964 рр. істотно зросло військове, економічне і технічне співробітництво Москви з Каїром, Дамаском, Багдадом і Саною. Незважаючи на ідеологічні розбіжності з місцевими націоналістичними режимами, Кремль продовжував надавати їм економічно-технічну та військову підтримку. До моменту відставки М.С. Хрущова у жовтні 1964 р. на Близькому Сході склалися основні контури радянської зовнішньої політики, яких СРСР дотримувався аж до свого розпаду в 1991 р.
|
|---|
