Семантика тексту М. Зузака «Крадійка книжок» у візуальній інтерпретації Б. Персіваля

Актуальність дослідження екранізацій полягає в охопленні кола міждисциплінарних питань щодо взаємозв’язку кіно та літератури. Розвідку присвячено порівнянню роману Маркуса Зузака «Крадійка книжок» та однойменної кінострічки режисера Брайана Персіваля. Мета статті — з’ясувати, які смисли та за допом...

Full description

Bibliographic Details
Main Author: Maryna Shtolko
Format: Article
Language:deu
Published: Borys Grinchenko Kyiv University 2018-06-01
Series:Синопсис: текст, контекст, медіа
Subjects:
Online Access:http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/291
Description
Summary:Актуальність дослідження екранізацій полягає в охопленні кола міждисциплінарних питань щодо взаємозв’язку кіно та літератури. Розвідку присвячено порівнянню роману Маркуса Зузака «Крадійка книжок» та однойменної кінострічки режисера Брайана Персіваля. Мета статті — з’ясувати, які смисли та за допомогою яких візуальних засобів режисер Б. Персіваль намагався донести до глядача, а також наскільки повно кіноверсія відображає зузаківський текст. Проаналізовано хронотоп, сюжет, систему персонажів роману та екранізації. Дослідження дає змогу стверджувати, що картина Б. Персіваля — не лише яскрава кіноадаптація роману «Крадійка книжок» М. Зузака, а й цікаве індивідуальне культурно-історичне «прочитання» цього твору англійським режисером. Сюжетну лінію роману М. Зузака «Крадійка книжок» у кіноверсії практично не змінено. Герої письменника не схожі на навколишню масу. Однією з найважливіших рис кожного з них є неодновимірність характеру, на  відміну від психологічно спрощених персонажів Б. Персіваля. У стрічці не названо всі книги з тексту. Кожен заголовок символічний. Поетика віддзеркалення в романі втілилася, зокрема, у співіснуванні схожих деталей, об’єктів і явищ (образ неба та Небесної (Himmel) вулиці, літери та слова на стінах льоху і «Повний словник і тезаурус Дудена»). Слід підкреслити уважне ставлення англійського режисера до розкриття сутності центральних персонажів роману. Проте в процесі кінематографічної адаптації було втрачено кілька периферійних дійових осіб, що закономірно в процесі візуалізації тексту. Перспективу подальшого дослідження проблем екранізації доцільно пов’язувати з аналізом творів художньої літератури під кутом зору кіноадаптації.
ISSN:2311-259X