Аналіз співіснування хронічного мієлопроліферативного та лімфопроліферативного захворювання в одного хворого

• Main Authors: Yaroslava Vygovska, Olha Boyko, Zvenyslava Masliak, Nataliya Pelenyo, Yuriy Karol
• Format: Article
• Language: English
• Published: PC Technology Center 2019-03-01
• Series: ScienceRise: Medical Science
• Subjects: мієлопроліферативне захворювання; лімфопроліферативне захворювання; хронічна лімфоцитарна лейкемія; лімфома; поліцитемія; мієлофіброз.
• Online Access: http://journals.uran.ua/sr_med/article/view/161767
• ISSN: 2519-478X; 2519-4798

Проведено огляд літературних джерел з приводу поєднання хронічного лімфопроліферативного та хронічного мієлопроліферативного захворювання в одного пацієнта, які діагностуються одночасно або розвиваються на фоні попередньої протипухлинної терапії вже існуючої гематологічної нозології. У даній роботі, окрім стислого огляду сучасних джерел, представлено п’ять клінічних випадків поєднання двох діагнозів: хронічного мієлопроліферативного та хронічного лімфопроліферативного захворювань. В трьох пацієнтів на фоні справжньої поліцитемії, діагностована хронічна лімфоцитарна лейкемія (два випадки) через 1 рік та 8 років, у іншого - негоджкінська В-великоклітинна дифузна анапластична CD-30-позитивна лімфома, яку виявлено на фоні 5-ти річної терапії первиннодіагностованої мієлопроліферативної патології. В одного хворого одночасно діагностовано множинну мієлому та ідіопатичний мієлофіброз, в іншому випадку під час цитостатичного лікування дифузної В-клітинної негоджкінської лімфоми зони мантії діагностовано ессенціальну тромбоцитемію, що через 2 роки трансформувалась в ідіопатичний мієлофіброз. Метою роботи було описати випадки, коли в одного хворого одночасно присутні як хронічне мієлопроліферативне так і лімфопроліферативне захворювання. Ці п’ять пацієнтів знаходились на обліку в консультативній поліклініці Державної установи «Інститут патології крові та трансфузійної медицини НАМН України» в період 2011-2018рр. Незважаючи на рідкісність співіснування хронічного мієлопроліферативного та лімфопроліферативного захворювання, таку імовірність слід враховувати для уникнення діагностичних помилок. Такі пацієнти вимагають індивідуального діагностичного підходу, а лікування таких хворих є достатньо проблематичним і повинно бути скероване на терапію кожного захворювання окремо