| Summary: | У статті проаналізовано підходи міжнародних судів (Міжнародного суду ООН, Міжнародного кримінального суду, міжнародних кримінальних трибуналів ad hoc та гібридних Надзвичайних палат у судах Камбоджі) до критеріїв ідентифікації груп, захищених Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Зокрема, розглянуто ставлення цих судів до дихотомічних підходів до ідентифікації групи: позитивного/негативного та об’єктивного/суб’єктивного. Окрім того, досліджено підходи міжнародних судів до тлумачення сталості та мобільності як можливих критеріїв для розгляду групи захищеною в контексті Конвенції.
Важливе місце в статті відведено пошуку алгоритмів ідентифікації захищених груп міжнародними судами та взаємодоповнювальних стратегій використання різних підходів до такої ідентифікації. У статті вказано на те, що визначення належності до групи є контекстуальною обставиною злочину геноциду. Стверджується, що, через варіабельність підходів і стратегій, що використовуються міжнародними судами для ідентифікації груп, таку належність можна розглядати як «вікно можливостей» для контекстуального прочитання міжнародного кримінального права.
|
|---|
