МЕЛОДІЙНІ ТА ЧАСТОТНІ ОСОБЛИВОСТІ МОВЛЕННЯ ЖИТЕЛІВ ЛАНКАШИРУ

• Main Authors: Г. Б. Кравець, В. В. Коблік, М. В. Цинова
• Format: Article
• Language: deu
• Published: Odessa I. I. Mechnykov National University 2019-12-01
• Series: Записки з романо-германської філології
• Subjects: перцептивний аналіз; інструментальний аналіз; частотні характеристики; діалект; термінальний тон; шкала
• Online Access: http://rgnotes.onu.edu.ua/article/view/186244
• ISSN: 2307-4604; 2518-7627

Статтю присвячено вивченню мелодійних та частотних характеристик мовлення жителів Ланкаширу. Ланкаширський діалект є негомогенним діалектом англійської мови, адже включає в себе значну кількість різних субдіалектів. Ланкаширський діалект має тривалу історію та вирізняється особливостями вокалізму та консонантизму, які проявляються у монофтонгізації дифтонгів, подовженні монофтонгів, елізії, фрикативізації та глоталізації приголосних. Дослідження проводилось із урахуванням гендерного та вікового факторів. Інформантів було поділено на 2 гендерні та 2 вікові групи, а саме: 25– 40 років і старші за 40 років. Методом перцептивного аналізу досліджено такі мелодійні особливості мовлення, як рух у передтермінальній та ядровій частинах синтагми, а також номенклатура і частотність вживання шкал та термінальних тонів. Інструментальний аналіз уможливив визначення таких параметрів, як максимальні (Fmax), мінімальні (Fmin) значення ЧОТ синтагми, а також діапазон ЧОТ (FΔ) шкал та ядрових тонів. Встановлено, що просодичними маркерами ланкаширського діалекту є спадні, рівні та ковзні шкали, а також спадні і рівні термінальні тони. До гендерних особливостей мовлення можна віднести розширення діапазону ЧОТ у шкалі та термінальному тоні, більшу кількість складних і складених термінальних тонів у жіночому мовленні.