СТАН СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ КЛУБОВОЇ КИШКИ ПРИ РЕЗЕКЦІЯХ РІЗНИХ ОБ’ЄМІВ ПЕЧІНКИ

• Main Authors: A. H. Shulgay, L. V. Tatarchuk, M. S. Hnatjuk
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Ukrmedknyha Publishing House 2018-10-01
• Series: Vіsnik Naukovih Doslіdžen'
• Subjects: клубова кишка; слизова оболонка; резекція печінки
• Online Access: https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/9419

Резекцію печінки широко застосовують у сучасних хірургічних клініках. Видалення великих об’ємів печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії, що ускладнюється кровотечами з варикозно розширених вен стравоходу, шлунка, прямої кишки, асцитом, спленомегалією, вторинним гіперспленізмом, паренхіматозною жовтяницею та портосистемною енцефалопатією. Широка розповсюдженість даної патології, висока смертність від її ускладнень свідчать, що вона є важливою медичною та соціальною проблемою. Мета дослідження – вивчити особливості структурних змін у слизовій оболонці клубової кишки при резекціях різних об’ємів печінки. Матеріали і методи. Дослідження проведено на 45 статевозрілих щурах-самцях, яких поділили на 3 групи: перша нараховувала 15 інтактних практично здорових тварин, друга – 15 щурів після резекції лівої бокової частки – 31,5 % паренхіми печінки, третя – 15 тварин після видалення правої та лівої бокових часток печінки (58,1 %). Евтаназію дослідних тварин здійснювали кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через один місяць від початку експерименту. Клубову кишку вивчали гістологічно, електронно-мікроскопічно та морфометрично. На електронограмах при однаковому збільшенні у стовпчастих епітеліоцитах з облямівкою слизової оболонки визначали кількості мітохондрій в електронограмі, крист у мітохондрії, площі мітохондрії, мікроворсинок, відносний об’єм мітохондрій, відносний об’єм ендоцитозних везикул у цитоплазмі. Кількісні показники обробляли статистично. Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що резекція 31,5 % паренхіми печінки не призводила до структурних змін клубової кишки. Резекція 58,1 % паренхіми печінки ускладнювалася пострезекційною портальною гіпертензією. Світлооптично структурні зміни у слизовій оболонці характеризувалося набряком, вираженим розширенням, повнокров’ям переважно венозних судин, деформацією, потовщенням ворсинок, поглибленням крипт, дистрофією, некробіозом, десквамацією епітеліоцитів, мукоїдизацією залоз, перивазальним та стромальним розростанням сполучної тканини, інфільтрацією лімфоцитами та гістіоцитами. Електронномікроскопічно стовпчасті епітеліоцити з явищами набряку, мітохондрії набряклі з просвітленим матриксом та деструкцією крист. Ядра переважно круглої форми, дещо збільшені в розмірах, локалізовані на різних рівнях клітини, місцями з осередками лізису каріолеми, деякі ядра пікнотично змінені. Канальці ендоплазматичної сітки розширені та місцями вакуолізовані. Відмічалося зменшення кількості мікроворсинок та їх деструкція. Спостерігалося також зниження числа ендоцитозних везикул у досліджуваних клітинах. Результати кількісного морфологічного дослідження ультраструктур стовпчастих епітеліоцитів показали, що через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки число мітохондрій в одній електронограмі статистично достовірно (р<0,001) зменшилося на 22,1 %, а кількість крист в одній мітохондрії – на 18,7 %. Площа мітохондрій досліджуваних клітин статистично достовірно (р<0,01) збільшилася на 10,5 %. Відносний об’єм мітохондрій в епітеліоцитах з облямівкою виявився зменшеним на 32,8 % (р<0,001), площа мікроворсинок – на 26,6 %, а відносний об’єм ендоцитозних везикул у цитоплазмі досліджуваних клітин – на 23,1 %. Отримані дані свідчать про погіршання біоенергетики клітин та порушення пристінкового всмоктування. Висновки. Видалення значних об’ємів паренхіми печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії та вираженого ремоделювання структур слизової оболонки клубової кишки, яке характеризується порушенням венозного дренажу, гіпоксією, дистрофічними, некробіотичними змінами епітеліоцитів, стромальних структур, інфільтрацією та склерозуванням, вираженим ураженням та зменшенням кількості ультраструктур, що забезпечують біоенергетику клітин та процеси всмоктування. Вираженість структурної перебудови структур слизової оболонки клубової кишки залежить від об’єму видаленої паренхіми печінки.