Результати використання інтегрованої програми фізичної реабілітації спортсменів після ушкоджень гомілково-ступневого суглоба

• Main Author: Yоussef Sharbel
• Format: Article
• Language: English
• Published: Lesya Ukrainka Volyn National University 2019-05-01
• Series: Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві
• Subjects: гомілково-ступневий суглоб, фізична реабілітація, східний масаж, східна лазня, амбулаторний етап
• Online Access: https://sport.eenu.edu.ua/index.php/sport/article/view/2084
• ISSN: 2220-7481; 2410-2156

Мета роботи – покращення результатів фізичної реабілітації спортсменів-футболістів із внутрішньо- суглобовими пошкодженнями гомілково-ступневого суглоба на амбулаторному етапі за допомогою оптимізації та підвищення ефективності комплексного застосування реабілітаційних заходів, які інтегровано в тренувальний процес. Результати роботи. В основу роботи покладено результати спостереження за 36 спортсменами 18– 24 років, котрі займаються футболом й отримали внутрішньосуглобові пошкодження гомілково-ступневого суглоба та перебувають на амбулаторному етапі лікування. Дослідження проводили в клініці Медичного центру «MirMajidErslan» м. Бейрут (Ліван) на базі кабінету фізичної терапії. Травмовані спортсмени контрольної групи отримали комплекс реабілітаційних заходів за традиційною програмою фізичної реабілітації, прийнятою в цій клініці. Постраждалим основної групи запропоновано комплекс реабілітаційних заходів згідно з розробленою нами програмою, що включав використання інтегрованої в тренувальний процес лікувальної гімнастики й процедур модифікованої етнічної арабської лазні та послідовне застосування процедур з елементами етнічного арабського масажу. Методи дослідження. Для оцінки ефективності заходів фізичної реабілітації травмованих спортсменів використано 100-бальную шкалу оцінки результатів лікування NEER (Neer-Grantham-Shelton (1967) у модифікації D. Cherkes-Zade, М. Monesi, A. Causero, M. Marcolini (2003)). Для вивчення динаміки зміни якості життя травмованих спортсменів та рівня професійної реабілітації застосовано медико-соціологічні методики, а саме: візуальну аналогову шкалу (VisualAnalogScale, VAS) й анкету EuroQol-5D. Висновки. Аналіз результатів проведеної фізичної реабілітації засвідчив, що за позитивної динаміки змін функціонального стану постраждалих обох клінічних груп більш виражені та достовірно кращі результати отримано в постраждалих основної групи, яким проведено фізичну реабілітацію згідно із запропонованою нами програмою.