ПРАЛІСИ І ПРИРОДНІ ЛІСИ ТА ЇХ ОЗНАЧЕННЯ

• Main Authors: V. I. Parpan, M. V. Chernyavskyy, T. V. Parpan
• Format: Article
• Language: English
• Published: Ukrainian National Forestry University 2017-11-01
• Series: Науковий вісник НЛТУ України
• Subjects: закон україни; охорона; праліси; умовні праліси; природні ліси; означення
• Online Access: https://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/1325
• ISSN: 1994-7836; 2519-2477

У лісовому покриві Українських Карпат, переважно на об'єктах природно-заповідного фонду й у важкодоступних захисних категоріях лісів, збереглись природні лісові екосистеми пралісового та умовно-пралісового клімаксового стану, а також перестійні і старовікові деревостани, які належать до власне природних лісів. Праліси – це лісові екосистеми (угруповання), які виникли й розвиваються природним шляхом під впливом лише природних стихій та явищ і пройшли повний цикл розвитку без істотного втручання людини, видова, вікова й просторова структури яких визначаються лише чинниками природного середовища. У циклі розвитку пралісу можна виділити сім фаз: відновлення, молодняку, жердняку, оптимальна, вибіркова, старіння, розпаду, які формують три стадії: доростання, оптимальну та розпаду. У сукцесійно-динамічному розвитку праліси є кінцевою стадією розвитку рослинності – клімаксовими ценозами. Основними ознаками їх ідентифікації є: цілісність території, наявність всіх фаз розвитку, здатність до самопідтримання і самовідновлення, складна ценотична і вікова структура, наявність відмерлої деревини, відсутність або дуже слабкий антропогенний вплив. На схемі показано структурну сукцесійно-клімаксову організацію пралісів, квазіпралісів і природних лісів першої і другої генерацій, їх сукцесійні стадії. Вони потребують збереження та охорони. У природних лісах, які перебувають на сукцесійній стадії відновлення, формування і стиглості, дія закону щодо заборони проведення господарських заходів не повинна поширюватись.