Ключові ідеї теорії емпіричного навчання дорослих Пітера Джарвіса

• Main Author: Наталія Горук
• Format: Article
• Language: English
• Published: Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University 2015-06-01
• Series: Порівняльно-педагогічні студії
• Online Access: http://pps.udpu.edu.ua/article/view/51767

У статті розглянуто погляди видатного англійського андрагога Пітера Джарвіса щодо освіти і навчання дорослих. Особливу увагу приділено розробленій дослідником моделі емпіричного навчання дорослих, що відображає розмаїття шляхів, які проходять дорослі у процесі засвоєння нового досвіду. Їх умовно можна класифікувати на три категорії: «відсутність навчання» (non-learning), «нерефлексивне навчання» (non-reflective learning) та «рефлексивне навчання» (reflective learning). Рефлексивне навчання з опорою на активне осмислення інформації П. Джарвіс вважає найбільш дієвим у системі освіти дорослих, оскільки доросла особистість конструює досвід із навчальної ситуації та трансформує його у знання, вміння, навички, погляди, переконання, емоції і відчуття, інтегрує отримане у свою власну біографію. Рассмотрены взгляды выдающегося английского андрагога Питера Джарвиса на образование и обучение взрослых. Особое внимание уделено разработанной исследователем модели эмпирического обучения взрослых, которая отражает разнообразие путей, которые проходят взрослые в процессе усвоения нового опыта. Их условно можно классифицировать на три категории: «отсутствие обучения» (non-learning), «нерефлексивное обучения» (non-reflective learning) и «рефлексивное обучения» (reflective learning). Рефлексивное обучение с опорой на активное осмысление информации П. Джарвис считает наиболее действенным в системе образования взрослых, поскольку взрослая личность конструирует опыт в учебной ситуации и трансформирует его в знания, умения, навыки, взгляды, убеждения, эмоции и чувства, интегрирует полученное в свою собственную биографию. The author of the article considers the views of an outstanding British andragogue Peter Jarvis on adult education and learning.  The researcher developed the theoretical foundations of lifelong learning in the context of the formation of post-industrial society and globalization processes. P. Jarvis argues that the current generations go through radical social and cultural changes. Existing institutions of family and schools do not always have time to adequately respond to the changes occurring in the system of values of society and humans, that is why continuous education is the only means of adaptation to constantly changing social and professional environment, as well as a way to preserve identity. This article presents experiential learning model created by P. Jarvis. It  describes the variety of ways undergone by adults in the process of gaining new experience. These are classified into three wide categories. The first category is “non-learning”. It combines “presumption”, “non-consideration” and “rejection” to confirm that a person does not always learn after obtaining some new experience. The person limits development assuming immutability of the world around, some specific objective reasons can prevent him from the possibility of new learning experience, or it can be conscious rejection of learning potential. The second category is “non-reflective learning” and includes “pre-conscious learning”, “skills learning” and “memorization”. Studying can be informal and incidental, acquired in the process of conscious imitation, role modeling or memorization. According to P. Jarvis the third category “reflective learning” is the most functional and effective in the system of adult education because adults construct their experience from learning situation and transform it into knowledge, skills, views and believes, emotions and feelings, integrate them into own biographies.   The article emphasizes that despite the considerable complexity of P. Jarvis’ model,  his typology is one of the most interesting and scientifically justified because it describes the possibility of a personality obtaining new experience. A focus on the individuality of a student and the importance of his previous experience, paying attention to the possibility of non-used potential for learning are among the main achievements of the researcher.