Медіаімідж України в проєкції на COVID-19: погляд лінгвіста

• Main Author: Olga Pliasun
• Format: Article
• Language: English
• Published: Taras Shevchenko National University of Kyiv 2020-12-01
• Series: Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика
• Online Access: https://apultp.knu.ua/index.php/APULTP/article/view/92

DOI: https://doi.org/10.17721/APULTP.2020.41.119-134 Стаття присвячена аналізу лінгвістичних домінант моделювання медійного іміджу України в період пандемії COVID-19. Дослідження проведене в межах нового напряму лінгвістики – медіалінгвоіміджелогії, який і в українському, і в світовому мовознавстві лише починає формуватись, що зумовлює актуальність та наукову перспективу роботи. У статті висвітлено зв’язок медійної лінгвоіміджелогії з такими неолінгвістичними напрямами, як медіалінгвістика, PR-лінгвістика, психолінгвістика та сугестивна лінгвістика. Визначено основні принципи лінгвістичного аналізу медійних іміджевих текстів про Україну, аргументовано доцільність їх поділу на дві групи: 1) іміджеві тексти, в яких інформація подана з метою сформувати в свідомості реципієнта позитивний імідж України (меліоративні іміджеві тексти), 2) медійні публікації, які de jure не є іміджевими, однак є ними de facto – такими, зокрема, є тексти ЗМІ про події в політичній, економічній, соціальній, медичній та ін. галузях, що так чи інакше впливають на формування негативного державного іміджу (пейоративні іміджеві тексти). Так, зокрема, аналізуючи медійні публікації про COVID-19,  до іміджевих текстів меліоративного типу автор зараховує матеріали про розвиток внутрішнього туризму та позитивні аспекти дистанційного навчання. Наголошено на особливій ролі проєктів "Мандруй Україною" та "Туристичні магніти України"  для репарації вітчизняного іміджу в медіа. У свою чергу, автор зауважує, що незважаючи на численні проблеми в освітній галузі, її імідж в українських медіа загалом конструюється в позитивному ключі. У дискурсі лінгвістичного аналізу основними іміджеформувальними маркерами меліоративних іміджевих текстів є використання метафоризованої лексики, епітетних форм слова, лексем із емоційно-оцінною позитивною конотацією, авторських неофразем зі знаком "+" та ін. Водночас у статті акцентується на тому, що пейоративними іміджевими текстами, спричиненими COVID-19,  є медійні публікації про  проблеми у медичній, економічній, соціальній та ін. галузях. Для створення атмосфери страху, безвиході, нагнітання панічних настроїв у медійних публікаціях такого типу журналістами використовуються підсилювальні модальні частки з негативною контекстуальною семантикою, перифрази з оцінкою " –"  та ін. У статті резюмується, що сьогоднішній медіаімідж України є доволі суперечливим. На авторське переконання, у складних умовах пандемії пріоритетним завданням медійника має бути орієнтація на аксіологічні й етичні принципи, інформаційна гігієна та повага до реципієнтів. Ключові слова: лінгвоіміджелогія, медіаімідж України, COVID-19, меліоративний та пейоративний іміджевий текст, іміджеформувальний маркер. Інформація про автора: Плясун Ольга Миколаївна – аспірант, асистент кафедри стилістики та мовної комунікації; Інститут філології; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Електронна адреса: [e-mail]