| Summary: | Стаття може викликати цікавість у представників аудиторської служби, учасників внутрішнього контролю та керівників усіх рівнів у системі Міністерства оборони України та Збройних Сил України. В процесі дослідження проводиться частковий аналіз керівних документів, що регламентують питання організації та функціонування систем внутрішнього аудиту та внутрішнього контролю в оборонному відомстві. Визначено взаємозв’язок вказаних систем. Встановлено, що внутрішній аудит є елементом вітчизняної системи державного внутрішнього фінансового контролю, яка розглядається як трирівнева модель. Проведений у статті аналіз доводить, що аудит не бере участі у прийнятті управлінських рішень щодо управління фінансовими, матеріальними та іншими ресурсами і не несе відповідальності за внутрішній контроль, а здійснює оцінку ефективності функціонування систем внутрішнього контролю, запроваджених керівниками організацій. У статті підкреслюється важливість застосування в оборонному відомстві моделі “Трьох ліній оборони”. Незалежна функція внутрішнього аудиту за допомогою ризик-орієнтованого підходу до її виконання має забезпечити достатню впевненість (гарантії) для вищого керівництва. В процесі дослідження проведено не лише аналіз нормативно-правових актів, які регламентують його діяльність, а й аналіз результативних показників діяльності підрозділів внутрішнього аудиту. Доводиться висока ефективність та результативність діяльності підрозділів внутрішнього аудиту. У статті проаналізовано підходи до організації та функціонування внутрішнього контролю в оборонному відомстві. Визначено основні елементи внутрішнього контролю та його учасників. Встановлено відсутність у учасників внутрішнього контролю відповідних компетентностей, здатності до розуміння процесів, що можуть призвести до порушення функціонування системи суб’єкту внутрішнього контролю якими володіють представники аудиторської служби. Вироблено рішення стосовно розроблення певних рекомендацій учасникам внутрішнього контролю у вигляді розробки певної системи індикаторів, які можуть сигналізувати та попереджувати про збій у функціонуванні системи стосовно управління фінансовими, матеріальними та іншими ресурсами.
|
|---|
